100% сучасної української музики онлайн! Contemporary UA music online!                                                         100% сучасної української музики онлайн! Contemporary UA music online!
 

Українські блоґи: майже бізнес

Пожвавлення в українській блоґосфері останнім часом очевидне. Рекламні агентства почали наймати фахівців й створювати окремі відділи, що займаються блоґами та інтернет-спільнотами.
Нещодавно в Україні відбувся «зліт» блоґерів з Центрально-Східної Європи, а також нагородження переможців конкурсу найкращих блоґів BUBA (Best Ukrainian Blog Awards). Ця подвійна подія уперше привернула до блоґів настільки велику увагу ЗМІ й стала приводом уважніше подивитися на те, чим стала і як розвивається українська блоґосфера.

Ще рік-два тому значення слово «блоґ» знали лише найпросунутіші відвідувачі Інтернету. Але за короткий час мода на блоґи охопила (й охоплює) все більше користувачів, а для редакцій онлайн-видань наявність власного кола блоґерів стало правилом. Хоча й не можна сказати, що всі вони розуміють, чим блоґерство відрізняється від традиційної журналістики, і яка від цих блоґерів користь. Цьогорічний конкурс блоґів став, як заведено казати, переломним етапом, засвітивши тенденції, які до того розвивалися повільно й непомітно. Але перед тенденціями – кілька слів про конкурс та його учасників.

Передусім конкурс засвідчив численність «блоґерських мас» - тих, хто взяв участь у ньому реально (прийшовши) та віртуально – подавши свій блоґ для участі в конкурсі. Останніх, за словами, одного з організаторів BUBA Максима Саваневського, було понад чотири сотні. У принципі це не так і багато, але й зовсім не мало – тим більше, що загальна кількість блоґів в уанеті вимірюється десятками тисяч. Чималою є й відвідуваність багатьох із них. Так, на сайт «Інфопорн» (який розповідає про специфічну порнографію – політичну - і розшифровується як «Прискіпливий Огляд Народних Обранців»), що переміг у категорії «Найкраща блоґ-спільнота», щодня заходить близько 2-х тисяч відвідувачів. При цьому, за словами редактора «Інфопорну» Олександри Тимошенко, у пікові моменти на сайт заходило до 5-ти тисяч. Дещо скромніші показники у іншого переможця - «гАстрономічних фантазій» - близько тисячі у будні дні й значно менше у вихідні. Проте враховуючи, що блоґу усього півроку та й кулінарія значно менш популярна за порнографію (хай і політичну) – результат вражає.

Але зростання відвідуваності цих блоґів – наслідок не так вдалих промо-кампаній їхніх авторів (хоча без того, звісно не вирватися їм у лідери), як показник уваги до блоґів загалом. У цьому переконує історія блоґа «Про генетику і не тільки», що переміг у категорії тематичних блоґів. Як розповіла «ПіК України» його авторка Руслана Радчук, «якщо на початку блоґ відвідувало до 50-ти читачів, то за останні два місяці спостерігається приблизно півтори тисячі заходів в місяць». При цьому сайт про генетику потрапив до топ-сотні платформи Wordpress (на якій сотні тисяч блоґів з усього світу) - за динамікою відвідувань. Як зізнається Руслана – цілком несподівано для неї самої.

Таким чином, українські блоґи (звісно, не всі) із таких собі щоденників «для себе та двох друзів» перетворюються на ЗМІ – засоби масової інформації, хай поки й не найвпливовіші. І, більше того, не просто інформування, а комунікації, чим не можуть похвалитися традиційні ЗМІ.

Утім, ситуація в Україні цілком відповідає світовим тенденціям, що проявляються у нас, як завжди, із запізненням. За словами Дмитра Губенка – ветерана української блоґосфери й автора єдиної в Україні щотижневої радіопередачі про блоґи «Блоґерський тиждень» – блоґи як явище набули популярності у 1999 із появою сайтів LiveJournal та Blogger. При цьому перетворення онлайн-щоденників із хобі на бізнес, за його оцінками почалося відносно нещодавно – 3-4 роки тому. «Коли аудиторія найпопулярніших блоґів стала наздоганяти за обсягом аудиторію деяких ЗМІ, їхні автори почали задумуватися над тим, як скористатися з уваги читачів», - додає Дмитро й наводить приклад Майкла Аррінґтона. Цей американець три роки тому почав коментувати останні новини Силіконової долини. Те, що починалося як задоволення переросло у компанію з 8-х людей, яка за минулий рік заробила на рекламі 240 тисяч доларів.

Чи є вже бізнесом інтернет-щоденники і в Україні? Жоден з переможців конкурсу свій блоґ бізнесом не вважає. «Інфопорн» за словами його редактора Олександри Тимошенко – «швидше спосіб життя, комунікації, створення спільнот та здійснення суспільних змін», хоча від рекламних грошей у майбутньому вона б не відмовилась. Так само вважає й Мар’яна Озорович, яка веде гастрономічний блоґ: «Кулінарія для мене - хоббі, якому я тим не менш присвячую багацько свого часу. Хоча цілком визнаю блоґерство за професію». При цьому додає, що таки поставила на сайті рекламу від Google – «заради цікавості».

Лише хобі є її генетичний блоґ і для Руслани Радчук. При цьому вона твердо запевняє: «заробляти на ньому я не збираюсь. Реклама, яка знаходиться на першій сторінці, не комерційна, а дружня підтримка дійсно цікавих і потрібних сайтів». Роман Хіміч, автор онлайн-щоденника «Тотальные коммуникации» (переможець у номінації «Найкращий професійний блоґ») пише, що створив його через «безалаберність репортерів»: «постоянно сталкиваюсь с тем, что даже изложенные в виде готового текста мнения безбожно перевираются. Их не только вырывают из контекста, но даже используют для того, чтобы подкрепить позициии, с которыми я совершенно несогласен». Про бажання заробляти на своїх думках у ЖЖ – жодного слова. Отже, - лише хобі?

Разом з тим пожвавлення в українській блоґосфері останнім часом очевидне. Рекламні агентства почали наймати фахівців й створювати окремі відділи, що займаються блоґами та інтернет-спільнотами, хоч це й ну дуже помітно для «стороннього ока». З’явилося вже навіть кілька спеціалізованих рекламних контор. Отже, бізнес?

На думку Максима Саваневського – одного з організаторів цьогорічного блоґкемпа й конкурсу блоґів, онлайн-щоденники в Україні поки не стали інструментом для заробітку – хоча б через те, що блоґхостингові платформи у більшості цього не дозволяють. Другою причиною він називає нерозвиненість ринку інтернет-реклами в країні. «Та говорити про те, що в Україні на блогах взагалі не можна заробляти, буде некоректно, - зауважує Саваневський. - Принаймні вийти на рівень $300-400 в місяць цілком реально».

Отже, українські блоґи стають більше, ніж забавкою й можуть не лише тішити самолюбство самолюбство автора, а й у майбутньому стати професією. Але попереду, як і завжди у бізнесі, будуть ті, хто думає про це вже сьогодні або й почав думати ще вчора.

Стас Шумлянський, Хвиля української музики «Молоде радіо», спеціально для «ПіК України»