100% сучасної української музики онлайн! Contemporary UA music online!                                                         100% сучасної української музики онлайн! Contemporary UA music online!
 

Поліщуки не одружилися

Фестиваль «Поліське весілля», що цими вихідними проводився у Житомирі й афіші якого були розвішані навіть у Києві практично провалився.
Ні в перший день, ні в другий людей практично не було. Тобто їх не просто було мало – їх майже не було взагалі. Здається, навіть менше, ніж зазвичай буває у парку та бульварі у вихідні.

Ось так учора виглядав бульвар

а так – сцена на вході до парку Гагаріна

- де проводилися основні заходи фестивалю «Поліське весілля».
Утім, якісь заходи мали бути ще в музеї Корольова – там не був, можливо круглий стіл, на відміну від масових заходів, відбувся.

Можливо, на день організатори сильно й не розраховували – «основний народ», мабуть, мав бути під вечір на музично-розважальну частину. Але якраз пішов дощ. Тож організаторам просто не пощастило.

Та відсутність людей викликає запитання щодо перспективності українських фестивалів. Чому в Житомирі ці фестивалі на відміну від Києва, Львова й маленьких містечок чи сіл типу того ж Космача не вдаються? (Пам’ятаю, як у Полтаві на Мазепа-фест минулого року місцеві, яких ми розпитували, важко пригадували, що у місті фестиваль).

Вочевидь, справа у відсутності аудиторії. Того самого середнього класу, який у тому ж Києві забезпечив просування української.

Так що доки його створення не відбудеться у менших містах, важко говорити про популярність подібних заходів. Інша справа, звісно, що цей середній клас у тому ж Житомирі треба ще зацікавити українським як модним, цікавим, престижним і т.п.

Повертаючись до «Поліського весілля». «Алея майстрів» виглядала, м’яко кажучи, дуже непрезентабельно. Усього пару яток з вишиванками та сопілками-ліжниками-люльками, якими забиті усі київські переходи.

Правда побачив ось такі симпатичні шкарпетки:

А ще були цікаві чашки, здається, місцевих майстрів, але чашку можна було купити гривень за 40. Ціни явно не житомирські.

Так що справа ще й пропозиції: щоб люди прийшли, дивилися й купували, їм треба щось цікаве запропонувати. А щоб купили – ще й за нормальні гроші.

Ще був весільний лімузин, але чи зіграв він якусь роль наприкінці заходу, чи його просто помив дощик – не знаю.

Так що замість фестивалю просто погуляв парком. А ще побачив немаленьку зграю козлів . Щоправда їхні господарі виявилися на них дуже схожими і не дозволили їх (себто господарі – козлів) фоткати. Так що фотосесії не вийшло – лише групова фотка: