100% сучасної української музики онлайн! Contemporary UA music online!                                                         100% сучасної української музики онлайн! Contemporary UA music online!
 

«Державі важливо танцювати», - Олесь Журавчак (інтерв’ю)

 

З українським музикантом, віртуозом гри на найрізноманітніших сопілках, засновником world music фестивалю «Трипільське коло», громадсько-політичним діячем, колишнім заступником міністра культури (Євгена Нищука) Олесем Журавчаком завжди знайдеться про що поговорити. Зараз це співпраця з Благодійним фондом «Омріяна Країна» та майбутній візит до Києва Угорського національного танцювального ансамблю 27 травня, український фестивальний рух і, звісно ж, фестиваль «Трипільське коло», який увосьме пройде в селищі Ржищів Київської області з 25 по 28 червня.

- «Короля можна оцінювати по тому, як танцюють за його правління» (китайська народна мудрість). Останні півроку наша країна «фестивалить». Як Ви гадаєте, чому?

Давайте для початку визначимо сенс фестивалю. Вісім років тому, коли я накидував тези по фестивалю «Трипільске коло», одна з них звучала так: «Фестивалі  творять громадянське суспільство» (слухати). Фестиваль –це  територія, де люди комуні кують, сприймають нову інформацію як через образи (перформанси), так і завдяки музиці (стан, який вона навіює), беруть участь у спів-творенні. Фестиваль – це така собі психореабілітація.

Зараз, в умовах жорсткого інформаційного простору, насиченого великим обсягом агресивної інформації про воєнні дії, економічний стан країни, соціальні проблеми, спрацьовує захисний механізм – реакція соціуму й креативного класу. Саме завдяки фестивалям відбувається  психологічна реабілітація суспільства й твориться новий інформаційний простір, завдяки чому ми починаємо розуміти, заради чого ми живемо. Це бажання отримати не тільки позитивні відчуття, але й нові враження, думки, енергії, вібрації, щоб продовжувати працювати, діяти, бути учасником соціального життя.  

- Наступного тижня, 27 травня, Київ відвідає славнозвісний угорський державний танцювальний ансамбль. З чим вони приїдуть?

У кожної країни є видатні колективи, які представляють країну, генокод і генофонд, танцювальний костюм, традицію. В Україні це національний ансамбль танцю ім. Павла Вірського, в Грузії – балет «Сухішвілі», в Польщі – «Мазовше», а в Угорщині – Угорський державний танцювальний ансамбль.

Цього разу їхній виступ буде особливим, а не набором танцювальних номерів, як це часто буває.  Ансамбль підготував цілий спектакль з режисурою, візуальними ефектами, декораціями й національними костюмами й покаже самобутність і розмаїття народів і етносів, які живуть у Східних Карпатах: угорці, румуни, українці, гуцули, русини, цигани, євреї. Вони живуть по обидва боки Карпат і гармонійно співіснують на одній території. У складі також ансамбль народних інструментів. Як музикант можу Вас запевнити, що ансамбль неймовірно соковито подає мелос своєї країни. Мене вразив їхній цимбаліст. А ще угорці славляться солістами-скрипалями.
В Україні угорська народна музика дуже популярна. У більшості інструментальних колективів у репертуарі є хоча б кілька творів. На сцену вийде близько 40 артистів для того, щоб глядачі могли самостійно відчути, історія якого народу розгортається на їхніх очах завдяки танцювальній та інструментальній лексиці, почати шукати відповідь на запитання, а в чому ж різниця між культурами народів, що населяють Карпати.  Думаю, концерт стане добрим емоційним вибухом.

До того ж, виступ буде благодійним. Усі зібрані на концерті кошти будуть спрямовані на програму , яку підтримує фонд «Розвиток Прикарпаття» – оздоровлення дітей та сімей, що постраждали в ході АТО – це близько 600 чоловік. Влітку вони поїдуть на психологічну реабілітацію до Угорщини.

- «Будь-яку проблему у світі можна розв’язати, танцюючи», – сказав Джеймс Браун. А Ви як думаєте - як вирішувати проблеми?

Танець передбачає участь двох. Між ними повинна бути гармонія відносин і гармонія рухів. Цитата -  про те, що якщо люди танцюють або роблять щось разом, то вони повинні рухатись гармонійно, разом, і тоді це буде танок. Інакше це просто безладні рухи.

Якщо проводити паралелі з сьогоднішніми подіями, думаю, нашій державі на зовнішньополітичному рівні важливо навчитися танцювати зі своїми країнами-партнерами, щоб побудувати гармонійні відносини, знайти саме той ритм і темп, і вид танцю, який підходитиме обом сторонам.

Можна не їхати в Угорщину, можна поїхати в містечко Берегове на Закарпатті і вважати, що ти в Угорщині. Можна (сміється). Там навіть є Угорський театр, який на своїй сцені ставить виключно угорський матеріал.

- Фестиваль «Трипільске коло» пройде цього року вшосте. Яким він буде?

Цього року тема фестивалю – вогонь. Ми будемо намагатися максимально розкрити цю стихію, адже вогонь може бути різним, руйнувати і творити. Вогонь – це домашнє вогнище, родинний оберіг. Вогонь живе у серцях, ми хочемо запалити серця людей ідеєю і спільним творенням. Тому тут дуже важливо розставити правильні акценти і дати позитивний посил.  

- Назвіть фестивалі, які обов’язково варто відвідати цього року – українські та світові.

Варто відвідати близький до «Трипільського кола» за тематикою фестиваль «Країна Мрій» (21 – 22 червня). Цього року особливо порадує «Альфа Джаз Фест», який проходитиме у Львові 25 – 29 червня, цього року він збігається в часі з «ТК». Зараз уже почалася робота над «ГогольFest’ом» (вересень 2015 року). Як завжди, великим розмаїттям фестивалів порадує Західна Україна. Там фестивалів багато, і всі тематично-оригінальні. Серед закордонних раджу в першу чергу поїхати на «Sziget» у Будапешт (10 – 17 серпня). Це найпотужніший музичний фестиваль Східної Європи. Ми вже два роки ведемо переговори з організаторами, щоб провести цей фестиваль в Україні. А взагалі-то у світі така кількість фестивалів, що немає навіть сенсу щось радити – кожен знайде на свій смак.

- Займаючись організаційними питаннями, як Ви взагалі встигаєте займатися творчістю?

Звісно, на творчість лишається зовсім мало часу. Але я встигаю. Зараз займаюся підготовкою двох нових проектів, які представлю восени. Я ж цілий рік пропрацював на чиновницькій роботі – там для творчості практично не було часу! А як тільки залишив міністерство – відразу взяв участь у п’яти концертах!

- Що Ви відчули, коли за Вами зачинилися двері міністерства?

Я цілих два тижні ходив щасливий! (Сміється.) Тому що знову став виступати на сцені, бо ж в період роботи в міністерстві в моєму основному занятті утворився вакуум, а щоб творити, треба постійно перебувати у творчому потоці. Але, з іншого боку, творча людина, яка приходить на адміністративну роботу, знає «кухню» зсередини. Я розумію, що компетентний у питаннях, якими займався у міністерстві, і тому на державній посаді можу приносити користь. Пішовши з міністерства, я продовжую підтримувати проекти, над якими починав працювати, будучи на посаді заступника міністра культури.  

- А Ви вже знайшли відповідь на запитання, заради чого живете?

Я ставив собі це запитання багато разів. Коли мені було років 14-15. Потім у 19-20 та у 27–28. Звісно, пріоритети залежно від віку міняються. Але основа лишилася без змін – я сприймаю себе як творчу одиницю, музиканта, виконавця, організатора фестивалів та представника громадянського суспільства. Стрижень, навколо  якого я будую своє життя – гармонія, краса, радість і добро.

- Що для вас смак життя?

Це дія. Творча дія, яка сприяє досягненню гармонії, несе радість, створює красу й дає натхнення.

Текст, фото - з сайту "Zефир", переклад українською - "Молоде радіо".

Джерело: Хвиля української музики "Молоде радіо"

 

Також слухайте:

Фестиваль “Трипільське коло 2014″ – альтернативний творчий простір у непростий час (репортаж з прес-конференції)