Вечірній Київ. Музей Духовні Сарби України. Ліричний відступ...
Організатори Народного форуму ДОНКУЛЬТ(я не знаю хто ці люди, але вони молодці), що протягом 2х тижнів, бажаючі можуть в прямому сенсі торкнутися-послухати Схід. Не той який з кулями і ватніками, а той що був до цього всього. Запитання, яке не адресувалось нікому, але звучало з кожного плакату: "що ти знаєш про Східну частину своєї країни?"
Я майже нічого. Тому перші відео з заводів Донбасу, Колажі Параджанова і картини про шахтарів, книжки про них і фото про них. Дивували і спонукали думати водночас. Ми дуже мало знаємо про свою країну. І про себе теж. А чим ше як не мистецтвом, розповісти про неї?
Вчора ввечері розповідав Жадан і Собаки. Драйвово-Жаданово і до мурашок.
Гарно коли в невідомих для себе місцях, зустрічаєш знайомих людей.
Гарно, що можна поскакати і поспівати з купою людей, подібних до тебе.
П.С. А ще пісня "Бийся за неї" асоціювалась уже не з особистою лірикою Сергія Вікторовича, а за цілу нашу країну. За яку б'ються і вмирають. І врешті перемагають.
"Донкульт" триватиме до 11 листопада, повна програма тут
Христина Котерлін
