100% сучасної української музики онлайн! Contemporary UA music online!                                                         100% сучасної української музики онлайн! Contemporary UA music online!
 

С.К.А.Й. - "Край Неба" (2014). Рецензія

Своїм образом і подобою «С.К.А.Й» видається одним із найкращих українських гуртів західного зразка. З кожним новим альбомом «небесні» все більш впевнено і відшліфовано звучать і виглядають «під закордон». І от у 2012 році Захід на ім’я «Євро» сам увірвався у наші життя, а за тим і у життя «С.К.А.Й». Команда швидко зметикувала, що до чого, і ще на власний ювілей заздалегідь презентувала авторський гімн футбольного чемпіонату за участі ветеранів польського року Budka Suflera. Напевно, відтоді «С.К.А.Й» твердо вирішили, що гратимуть для стадіонів. Тому їхній новий альбом «Край Неба» – це в першу чергу музика заходів під відкритим небом. Але і не в останню – про тих двох, що зазвичай тримаються у натовпі за руки, боячись загубити  одне одного ще до того, як все закінчиться.

Як ви вже зрозуміли, кришталево чистій ліриці на «Край Неба» доводиться ненадовго поступитися скандувальним рок-розігрівалкам. Перший же трек – зумисне українсько-російська «Ми разом! Мы вместе!» - несе доречне нині об’єднавче послання, а самі музиканти тим часом грають виконавськими біцепсами під засемплоавні вигуки натовпу. Ту ж таки нерафіновану масовість почуємо ще насамкінець в «Тут і тепер», коли в коментаторську будку «С.К.А.Й»  підсядуть згадувані Budka Suflera. А вже з другої, одноіменної з назвою релізу пісні Собчук і компанія повертаються до оспівування почуттів у тисяча  і одній варіації. Тут і кохання з першого погляду, коли «один день – ціле життя» («Край неба»); і величні заяви «світ стане інакшим – ми разом назавжди» («Поки жива любов»); і самоїдські прохання «врятуй мене від самого себе» («Врятуй мене»). «С.К.А.Й» новітнього «крайнебівського» періоду – це вже не ті зелені романтики з Тернополя, яким для натхнення достатньо наповнюватися самою лише закоханістю як почуттям, «сидячи на підвіконні-думаючи про Неї» і мрійливо задивляючись у горизонт. Нинішній ліричний герой Собчука має досвід міцних і дорослих стосунків, крайнебо для нього вже в полі зору, але туди  ще треба дійти, і якщо не разом – то ніяк.    

Сам Собчук на «Край неба» майже повність змінив пронизливо-тонкоголосий тембр на більш хрипку і харизматичну манеру вокалу, яку характеризує як щось середнє між фанковою і блюзовою. З четвертим альбомом «С.К.А.Й» не просто набралися епічності, але й дещо переглянули свій підхід до мелодійної комплектації релізів. Речей для повільних танців на зразок «Ти лиш одна» помітно поменшало, натомість нікуди не поділися  традиційні драйвери типу «Ти сподобалася мені» та «Небезпечна». «Струна» видається найкращою композицією «Край неба», але разом з тим і найбільш «спродюсованою» – чистенька акустична гітара, рівненький напівпрозорий біт, смачненькі вкраплення з трубою у заздалегідь позначених місцях. Окремо варто відзначити і пісню «Веснарешті» – збожеволілу запальничку, схожим на яку в репертуарі «С.К.А.Й» можна назвати хіба що розминкове «Сонце» з попереднього альбому (та й те – не за настроєм, а саме за тематикою і подачею). Після 10 треку на «Край неба» починається окремий блок бонусів. Це найбільш сумнівна частина альбому і де в чому навіть його ахілесова п’ята, тому не включати ці п’ять пісень до основного треклисту – рішення мудре, але все-одно не на користь твердженню про переростання кількості в якість. На тутешніх англомовних треках «С.К.А.Й» якраз показати б свою конкурентоспроможність із «найкращим бендом у світі» під проводом пана Боно, але ні: Wrong – невластиво повільна для всього альбому красива річ зі скрипками; High Time To See Ukraine – патріотичний, але беззубий Nickelback, якому не вистачає характеру попередніх номерів. У «Березі ріки» - вже другому привіті «Піккардійській Терції» - з характером знову все гаразд, як і було на десяти попередніх. А «Відпускай» – демка за лекалами «Струни» з нібито менш якісним звуком на фоні всього релізу. В якості окремих витворів мистецтва ці нові пісні звучать не гірше за інші, але з міркувань концептуальної цілісності «Край неба» виливаються за край.      
 
Добре, що після юнацького максималізму «Те, що треба», саунд-дорослішання «Планети С.К.А.Й.»  та рокового зміцніння «!» цей гурт випускає альбом, що цілком може зробити з нього U2 чи Coldplay в українських масштабах. Результат цих спроб, яким би він не був, точно не вплине на рівень професіоналізму і таланту «С.К.А.Й.», як і на відмінну якість звучання «Край неба». Але треба розуміти, що є масштаби, а є реалії. Нічні клуби з пережитковими радянськими назвами, сучасні українські заклади, цілком і повністю орієнтовані на музичні виступи, і навіть НСК «Олімпійський» – це ще не Вемблі. Яким би гарним не був «Край неба», але в такій ситуації «С.К.А.Й.» змушені ходити ногами по землі. Тому цілком імовірно, що невдовзі нашої землі їм буде замало.

Найкращі треки за версією «Молодого»: «Струна», «Небезпечна», «Тут і тепер», Wrong, «Берег ріки» (як бачите, більшість – таки «бонуси» :) )

Пилип Пухарєв, Хвиля української музики «Молоде радіо»

Фото: сторінка гурту у Facebook