100% сучасної української музики онлайн! Contemporary UA music online!                                                         100% сучасної української музики онлайн! Contemporary UA music online!
 

«Скрябін – 25» у Stereo Plaza (репортаж "Молодого радіо")

Навіть в такий важливий день «Скрябін» не вийшли на сцену вчасно. 4 квітня концерт до 25-річчя гурту (сам Кузьма утримується від того, аби називати його ювілейним, прив’язуючи виступ радше до релізу нового альбому «25») мав розпочатися о 20:00, але публіка ще з годину чекала на винуватців свята у на той момент майже не освітленій  залі київського концертного клубу Stereo Plaza,  періодично підганяючи їх оплесками та навіть посвистуванням. Десь на 20-й хвилині затримки на великому екрані сцени увімкнули заставку падаючих зірок в стилі скрінсейверів стареньких версій Windows (під час концерту на ньому крутитимуть спеціальний відеоряд, підготовлений постійним кліпмейкером гурту Нікітою Родчинським). А ще дали послухати модних закордонних хітів, серед яких як мінімум двічі лунала знаменита Get Lucky у виконанні Daft Punk та Фарела Уільямса. Приблизно о 20:40 під сцену сходяться журналісти – за годину до початку концерту Андрій Кузьменко спілкувався з пресою. Картинка на екрані змінюється на червоний логотип гурту, на сцені вмикаються перші прожектори, а значить, зараз почнеться!..

Протягом цих шістдесяти хвилин від виходу на сцену музикантів щось утримувало – принаймні, так здалося, коли  вони почали грати перший трек під назвою «Пусти мене». Це одна з найбільш сумних і пронизливих пісень на альбомі «Моя еволюція», який повернув слухачам віру в те, що «мур-мур-мур-гламур» не вплинув  на вміння Кузьми писати і такі речі. Сьогодні, після втрат Майдану, композиція набуває нового значення і дозволяє додати до слова «еволюція» в назві релізу літеру «р». Не дивлячись на ліричний початок, далі пішли більш мажорні і перевірені часом хіти з підтекстом – «Любити-платити», «Модна країна», «Бультер’єр». «Скрябін» вирішили не виливати на слухачів суцільний потік «пічальок» чи «улибашок», а вдало і невипадково «випадково» перетасували у треклистній колоді абсолютно різні настрої та віхи своєї творчої біографії: після «поранених душ живих кораблів» за транспортною логікою зіграли веселу «Маршрутку», через пісню після «Ти мені не даєш» категорично видали геніальну «Спи собі сама».

З такої нагоди  «Скрябін» дозволили собі не просто пограти музику, а й трішки  пограти на публіку. Вони влаштовували комедію переважно на слабеньких змістово, але потужних по-концертному речах з декількох останніх альбомів. Апофеозом дуркування став «Джаламбай», під час якого Кузьма, гітарист «Зваля» та  бек-вокалістка Ольга Лізгунова (у колах гурту більше відома як «Шпрот») намагалися станцювати «паровозиком», а потім сам «голий діджей» в пориві енергії мало не скинув зі сцени апаратуру. На «Хлопці-олігархи» команда трохи поімпровізувала музично, розпочавши пісню як I Like To Move It MC Hammer`a, а закінчивши у вдвічі пришвидшеному темпі. Ну і, звісно, не обійшлося без традиційних для останніх концертів «Скрябіна» сороміцьких коломийок під гітару. Весь цей час позаду музикантів йшов обіцяний відеоряд від Родчинського: уривки його кліпів в перемішку з графічними забавками із логотипом гурту. До речі, концерт транслювався і на плазамах над сценою – в дивній якості, яка чомусь нагадала старі записи рок-фестів на відеокасетах.

У перервах між піснями харизматичний шоу-мен Андрій Кузьменко звично сипав жартами, не виходячи із образу показово скромного іменинника. Він постійно дистанціювався від треклисту, не вірячи, що міг таке колись написати; запевняв, що не впізнає пісні за першими акордами; неодноразово повторював, що безмежно щасливий знати нас ці 25 років. Приємно, щиро, але і не без враження, що все це було по-хорошому продумано наперед (хотілося б вірити, що і з символічною Get Lucky перед виступом :) ).

Під час однієї із завершальних пісень «Місця щасливих людей» це враження лише посилилося – напевно, мало хто в цей момент звертав увагу на самих музикантів, бо з боків сцени почалося справжнє фрік-шоу. Дівчата та хлопці в костюмах міжгалактичних воїнів обстрілювали публіку з шипастих вітродувів (що б це не означало! :) ) серпантином та білими паперовими стрічками. Вже за кілька хвилин по закінченню дійства ними було всіяно всю залу, а на екрані спорожнілої сцени майорів напис «Дякую, люди!».

Напевно, ці біло-сріблясті купки символізували таки те невимовне щастя, яким «Скрябін» того вечора віддячив своїм відданим слухачам за всі ці роки. Деякі з купок опинилися хаотично розкиданими за стінами Stereo Plaza, тому не здивуюся, якщо ентузіасти передадуть їх по руках у найвіддаленіші куточки України, де є фанати гурту, аби і вони змогли відчути ЦЕ на відстані. Цілком імовірно, що тут і криється відповідь, чому «Скрябін» вийшли на сцену не за графіком. Попри всеузгодженість та розписаність по пунктах ці музиканти залишають для себе простір для несподіваного і спонтанного. Тільки так можна невтомно дивувати аудиторію, і за рахунок таких здивувань гурт вже 25 років тримається на плаву якщо не завжди відмінної музичної якості, то стовідсоткового інтересу громадськості та слухачів. Бо як говорив Іполіт із «Іронії долі» – де ви бачили запрограмоване щастя?! :)

Пилип Пухарєв, Хвиля української музики «Молоде радіо»

Фото: із пабліку "Скрябіна" у ВК від користувачів Алевтини Булавської, Олександра Гусєва, Дани Преап; musicukraine.com