100% сучасної української музики онлайн! Contemporary UA music online!                                                         100% сучасної української музики онлайн! Contemporary UA music online!
 

V міжнародна конференція «Нові медіа – нові можливості»: портрет слухача радіо в Інтернеті, суперництво ТБ та YouTube (+аудіо)

21 березня у Києві відбулася V міжнародна конференція «Нові медіа – нові можливості», присвячена конвергенції традиційних медіа в інтернеті.

Конференція традиційно складалася із 3 секцій – Нова медіа аудиторія, Нова медіа конвергенція та Новий медіа бізнес/реклама.

Як зазначила Катерина М’ясникова, виконавчий директор Незалежної асоціації телерадіомовників (НАМ), організатор заходу, упродовж останніх місяців соціальні та нові медіа відіграли значну роль у зміні політичної системи в країні та в комунікації між людьми, тому традиційні медіа – телебачення, радіо та преса – сьогодні повинні велику увагу приділити роботі переходу на нові платформи.

Про заохочення до розвитку традиційних медіа, використання ними прогресивних технологій для підвищення обізнаності громадян розповіла Оксана Майдан, заступник керівника проекту «У-Медіа». З її слів, сьогодні мовникам потрібно звернути увагу на 2 речі: по-перше, виховувати критичне мислення у громадян, щоб прогресивні технології не переганяли контент, який вони створюють, та робили свій інтелектуальних внесок у розвиток рівня громадян у сфері медіаграмотності; по-друге, повинна розвиватися міжрегіональна співпраця у галузі медіабізнесу.

Нові медіа платформи

Гостьовим спікером конференції був Денис Адамович, керівник представництва компанії LG у Москві (Росія). У своїй презентації «Як цифрові бренди впливають на інвестиційні рішення в медіа» спікер продемонстрував приклади нових платформ для медіа та наслідки їх використання. Зокрема, Денис Адамович розповів про соціальне телебачення, бюджет якого до 2017 року становитиме $ 2 млрд 256 млн. Ще одна платформа, яка стрімко розвивається, -SecondScreen – планшети, мобільні телефони, які дають можливість агрегувати у перегляд новий досвід, зокрема йдеться про блоги, відео,інтерактив. Наприклад, у США кабельні оператори вже ініціювали співпрацю з розвитку «другого екрану» із виробниками телефонів та планшетів. Денис Адамович переконаний, «Інтернет – це найбільший ринок у світі, який дає можливість поєднати всі мобільні та Інтернет пристрої та створити нову конвергентну реальність для нашого існування».

Портрет слухача радіо в Інтернеті

Перша секція конференції «Нова медіа аудиторія», яку модерував Віталій Гордузенко, керівник Центру досліджень НАМ, розпочалася із презентації портрету слухача радіо в Інтернеті. Провела презентацію Марина Клочко із GFKUkraine, яка зазначила, щов той час, коли прогноз обсягу медіа реклами на 2014 рік становить 11,9 млрдгрн, ринок радіо реклами коливається у межах 374 млн грн. З її слів сьогодні радіо слухає 90% мешканців України у містах з населенням «50 тис+» віком від 12 до 65 років. Зних 14% слухають його в Інтернеті. Середня тривалість прослуховування радіо через веб становить 3 год 20 хв, в той час середнє загальне радіо прослуховування – 4,5 год. Марина Клочко переконана, «нових технологій радіо не повинно боятися, бо якщо ваш слухач йде в Інтернет, вам треба йти за ним, або, найкраще, - перед ним, і зустрічати його першим».

Що і скільки дивляться українці в web

Максим Саваневський, засновник сайту Watcher.com.ua, навів статистику про те, що, як і скільки переглядають українці в Інтернеті. З його слів, в середньому щодня українець переглядає не більше 4 сайтів, з яких – сомережа, пошуковик, пошта та «інший ресурс», пов’язаний із професійною діяльністю чи хобі. Медіаресурси у цьому переліку трапляються дуже рідко. Так, станом на жовтень 2013 року найвищим у переліку найвідвідуванішихукраїнцями новинних сайтів був ресурс korrespondent.net, який розміщувався на 72 позиції. Станом на лютий 2014 року через політичні процеси в країні, ситуація різко змінилася - Інтернет-видання «Українська правда» піднявся на 16 місце у списку сайтів, які переглядають українці. В цілому, станом на вересень 2013 року новинні сайти відвідувало лише 15% українців, у лютому 2014 цей показник зріс до 60%. Та, зі слів Максима Саваневського, у світі середня кількість користувачів, які споживають новинні сайти становить 20%.

Друкована версія журналу vsелектронна версія

Про відмінність між аудиторією друкованого видання та його електронною версією на прикладі журналу «Футбол» розповіла Наталія Бойко, із Видавничого Дому UMH. Відтак, аудиторія сайту журналу становить 195 тис. осіб, аудиторія друкованої версії журналу – 322 тис. осіб, з яких лише 37 тис. відвідують сайт. Із спільної аудиторії сайту та журналу 6% віддають перевагу отримувати інформацію відразу із 2 джерел.Наталія Бойко стверджує: «Преса – це не папір, а бренд, який створює та розповсюджує контент у найзручніших формах для цільової аудиторії, а саме через – друковану версію, сайт, додаток для мобільних телефонів та планшетів, різноманітні заходи (events). Тому потрібно використовувати усі можливості для залучення читачів та надання їм необхідної інформації у зручному для них форматі».

Телебачення та Інтернет: співпраця чи конкуренція?

Про прогнози із поглинання традиційних медіа новими розповів Дмитро Лисицький, UMH Digital. На його думку, сьогодні телеканалам потрібно конкурувати не між собою, а із YоuTube, у який переходять глядачі телевізорів. За прогнозами Дмитра Лисицького, телебачення стане Інтернетом до 2018 року, такі ж прогнози стосуються і радіо. «Наші медійні конкуренти - це не просто медіабізнес, а сервіси та креативні рішення. Наприклад, пошта, яка забирає наших рекламодавців. Я думаю, якби Google захотів створити новинний ресурс, нас би із вами вже не було», - переконаний Дмитро Лисицький.

Регіональна медіа синергія

Друга секція конференції – «Нова медіа конвергенція» розпочалася із презентації Регіональної медіа групи (РМГ), у яку входять ТРК «Сігма» (м. Маріуполь), «34 канал» (м. Дніпропетровськ) та телеканал «Донбас» (м. Донецьк). Територія мовлення медіа групи – Донецька, Луганська, Дніпропетровська та Запорізька області, загальний обсяг потенційної аудиторії – 10,5 млн осіб. Зі слів Ксенії Філатової, програмного директора РМГ для пошуку спільних точок перетину із своїми глядачами, канали максимально ефективно працюють у соціальних мережах, використовують під час масових заходів онлайн-трансляції через USTREAM. Зокрема, 5 березня пряму трансляцію на Ustreamмітингу у Донецьку за єдину Україну переглянуло 97 тис користувачів. Ретрансляцію мітингу на Громадському ТБ переглянуло 33 тис осіб, на Espresso.TV – 69 тис. користувачів, на Спільно.TV – 27 тис. осіб. «Інтернет дозволяє нам не тільки вирости, а й розширити аудиторію. І при цьому нам не потрібно платити «Зеонбуду» чи РРТ, щоб вести трансляцію не лише на території України. Також Інтернет підвищує адресність нашого контакту із аудиторією – ми працюємо для різних цільових аудиторій, ми працюємо дешевше та швидше, ніж через ТБ», - резюмувала Ксенія Філатова.

Громадське радіо

Найбільша загроза для медіа та його читачів/глядачів те, що люди не хочуть слухати один одного, переконаний Андрій Куликов (Громадське радіо, канал ICTV). На його думку, потрібно витримати тон у розмові із тими, хто настроєний проти України, чи проти тих порядків, які існували у нас. Серед інших дієвих методів – дотримання стандартів професії, підвищення якості роботи та створення російськомовних громадських каналів. Андрій Куликов переконаний – «радіо – набагато дієвіше за телебачення, крім того, воно дешевше, його легше та цікавіше робити. Також радіо - демократичніша форма висловлювання думок, ніж, наприклад, телебачення. Воно менше нав’язує аудиторію, залишає простір для уяви та фантазії, коли людина почуває себе співтворцем того, що вона чує». Саме таким, на думку пана Андрія, є Громадське радіо, створення якого ініціювали у серпні 2013 року 10 журналістів, які для запуску радіостанції зібрали на ресурсі «Спільнокошт» стартовий капітал - понад 80 тис. грн.Найінтенсивніше Громадське радіо слухають в Україні, Росії, США, Німеччині та Канаді. Щодо додаткової монетизації радіо, Андрій Куликов переконаний – стартовий капітал потрібен для якісного продукту, а українці вміють його цінувати. Потрібна зваженість і терплячість , і тоді буде монетизація. Також варто зауважити, що ми недооцінюємо українців у плані радіо передплати – це великий резерв».

Проект «Наші гроші» на телеканалі ZIK

Про ефективну співпрацю регіонального телебачення та Інтернет-ресурсу на прикладі кейсу програми «Наші гроші» на телеканалі ZIK (м. Львів) розповів Дмитро Добродомов, генеральний продюсер каналу.Він переконаний, що «центральні «медіа динозаври» ще не зрозуміли, що їх контент помер ще вчора, тому з ними легко конкурувати». Завдяки журналістським розслідування, які проводять журналісти каналу ZIK, рейтинг каналу за останній рік зріс втричі, а аудиторія каналу поширилася із західних областей на центральні та Київ.

Візуалізація тексту

«Інфографіка таінтерактивна візуалізація – це не заміна тексту, а допомога для нього», переконаний Анатолій Бондаренко, засновник ресурсу Texty.org.ua. З його слів графіки, таблиці та різноманітні візуальні рішення сьогодні повинні стати невід’ємними атрибутами журналістських текстів, оскільки вони дають змогу повніше передати зміст тексту та його важливість. До прикладу, Анатолій Бондаренко навів візуалізацію статистики ДТП у Києві, створену журналістами його видання, у якій десятки цифр подано у формі експресивного малюнку.

Мобільна версія журналу

У зв’язку із стрімким збільшенням продажів за останній рік планшетів та смартфонів, редакція української версії журналу Forbesцього року головну увагу планує приділити просуванню видання у її мобільних версіях. Зі слів Артема Волхонського (UMHMediaLab), переваги мобільної версії друкованого видання очевидні. Це: наявність відео та аудіо матеріалів, інтерактивнихелементів, інтерактивноїінфографіки, взаємодія з зовнішніми джерелами даних завдяки web, можливість дистрибуції видання у будь-якій кількості країн, екологічність, відсутність обмежень в об’ємі матеріалів, архів усіх номерів на одному пристрої та швидкий доступ до них, можливість відслідкувати поведінку читачів, можливість збору аналітичних даних, швидка навігація по номеру, менше витрат на дистрибуцію та створення номеру. Окрім того, версіїдрукованихвидань для планшетів та смартфонів, це – додатковаможливість для монетизаціїжурналу завдяки продажу рекламних місць, продажу номерів та передплати, створення інтерактивної реклами, продаж аналітичної інформації.

Лояльність радіо та соцмереж

Остання секція конференції була присвячена Новому медіа бізнесу/рекламі. Про використання соціальних медіа у просуванні радіо на прикладі кейсу Радіо Roks розповів Артем Самойлов із медіа групи ТАВР Медіа. Кожен третій перехід на сайт радіо відбувається з соцмереж, додаткову аудиторію залучають завдяки онлайн-трансляціям та онлайн-конференціям, зокрема із ведучими. При цьому використовують усі можливі способи - youtube, ustream тощо. Ефективним кроком у просуванні радіо стало турне ранкового шоу «Камтугеза» у 6 містах країни. Злагоджена робота команди на усіх рівнях – ефір, сайт, промо, соцмережі, робота event-менеджера, використання мобільних додатків – підвищили рейтинг радіостанції та шоу в цілому, збільшили кількість аудиторії на сайті, передплатників у соцмережах та кількість лояльних постійних слухачів.

YouTube розкриває нові ЦА

Як ефективніше використовувати YouTube для задоволення потреб своєї аудиторії, розповіла Анна Христюк із компанії Адлабс-Україна. Згідно з даними, які навела спікер, 40% користувачів Інтернету в Україні переглядають відео наYouTube не менше 1 разу/місяць. Найпопулярнішими є ролики про автомобілі, техніку, комп’ютерні ігри, гумористичні програми та онлайн-трансляції, зокрема Громадського ТБ та Espresso.TV

Нові формати аудіо-контенту

Про нові форми існування аудіо-контенту в інтернеті, зокрема про модель Каналу громадського подкастинґуCpod.Сo розповів керівник проекту, Станіслав Шумлянський. Cpod.Сo - це модель суспільного «не-радіо». Контент для нього створюють як конкретні особи (блогери, журналісти, дописувачі), так і організації (бібліотеки, музеї, посольства, партії, релігійні громади чи університети), і повноцінні медіа. Серед планів такої моделі суспільного мовлення - прямі ефіри livecasting, оптимізація сервісу запису звуку та впровадження «прямої журналістики», коли користувач замовляє контент та фінансує його створення.

Організатор V Міжнародної конференції «Нові медіа – нові можливості» 2014 – Незалежна асоціація телерадіомовників. Захід відбувся у межах Українського медійного проекту «У-Медіа», що здійснює Інтерньюз Нетворк за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Найцікавіші доповіді з конференції:

Марина Клочко (GFK) про слухачів радіо в інтернеті




скачати на Cpod.Co

Андрій Куликов (“Громадське радіо”): “У наших планах немає захоплення державного радіо”




скачати на Cpod.Co

Cтаніслав Шумлянський (CPod.Co): “Суспільне не-радіо – це коли суспільство розповідає саме про себе”




скачати на Cpod.Co

Джерело: Хвиля української музики «Молоде радіо»