100% сучасної української музики онлайн! Contemporary UA music online!                                                         100% сучасної української музики онлайн! Contemporary UA music online!
 

Чому досі - Майдан героїв, а не Майдан мільйонів?

Коли все тільки починалося – на Майдан виходило може не мільйон, але сотні тисяч чи півмільйона. Але тоді були «всього лише» побиття і травми. Чому, коли почалися вбивства, впритул, без розбору, вбитих десятки, пораненими завалені лікарні – на Майдані МЕНШЕ людей?

Логічний розвиток подій (у будь-якій країні, за подібних умов) – коли у відповідь на такі дії влади на вулиці і Майдани по всій країні виходять ВСІ. І владу змітають. Щось типу закону сполучених судин: я не можу терпіти більше дії влади – значить я на Майдані.

Але на Майдані зараз - герої та воїни. Чому це Майдан героїв, а не Майдан мільйонів?

Давайте шукати відповідь. Моя ось яка: було зроблено кілька упереджуючих заходів, які унеможливили підтримку анти владних сил аполітичними громадянами.

Ці технології, просто у меншому масштабі, ми з вами спостерігаємо на кожних виборах.

Коли про людину, яка пропонує конструктивні ідеї, є новим обличчям, загрожує позиція влади, починають казати, що він гей. ІМОВІРНА сексуальна орієнтація стане для багатьох причиною за нього не голосувати.

У даному разі працює прив’язка до націоналізму. Упівські гасла, повалення пам’ятників Леніна, вдало підібрана естетика – унеможливлює вихід на вулиці сотень тисяч людей, адже там – бандерівці, фашисти, і т.д.

У 2004-му ця технологія спрацювала лише частково, бо були контр-заходи: постаті, які не вписувалися в образ «бандерівця», меседжі до сходу й півдня, безпосереднє спілкування. Завдяки цьому у Харкові, скажімо, проти влади виходили десятки й сотні тисяч людей.

Друга річ, яка була зроблена: насильство з боку противників влади. Я не про Майдан, де людей вбивали. Я про насильство там, де воно було невиправдане і БЕЗЗМІСТОВНЕ: Ужгород, Львів, Луцьк. Суди, військові частини, районні відділи міліції.

Мешканці цих міст бачили постріли снайперів на екранах телевізора, а погроми (це не захоплення, це погроми!) – поруч зі своїм будинком.

Ці 2 речі – віртуальні дамби, які дозволили тримати потік незадоволення владою, не допустити прориву «греблі».

І, водночас, посилити дестабілізацію, напругу та хаос. Звісно, діяли не тільки опосередковано, а й напряму: тітушки, снайпери і(які стріляють в тому числі по правоохоронцях, щоб їх ще більше озвірити, і показати всім «справжнє обличчя цих мирних протестувальників») і т.д.

Нам пощастило, що у нас є герої, які зараз на Майдані. Герої можуть повалити владу, але не можуть змінити країну! Це повинен бути власний досвід мільйонів!

Давайте не закликати всіх ставати героями, і не докоряти тим, хто ними не стає. В цьому питанні закладена відсутність відповіді!

Варто зрозуміти, чому Майдан досі не став Майданом мільйонів, і як це зробити.