100% сучасної української музики онлайн! Contemporary UA music online!                                                         100% сучасної української музики онлайн! Contemporary UA music online!
 

Найкращі музичні релізи України-2013 за версією «Молодого радіо». Частина 2

Хвиля української музики пропонує другу порцію музичних підсумків минулого року. Шукаємо тролів, вшановуємо ветеранів, впадаємо в психоделічну ностальгію, смакуємо поп-роковим «олів’є» та спостерігаємо за падінням вже загартованих панків. А також називаємо альбом року–2013, який виявився в буквальному сенсі божественним.

Інакшість року: Vivienne Mort – «Театр Pipino»

Тому, що всі прогресивні музиканти масово електронізуються, а от Vivienne Mort для творчості все ще вистачає піаніно, басу та барабанів. На додачу – оригінальний вокал Даніели Заюшкіної із одзвінченням деяких приголосних, що у реальному житті властиве або татарам, або малим дітям. «Театр Pipino» виконано у звичній стилістиці гурту на межі між кабаре та інструменталкою, але грати у цих піснях музиканти не поспішають. Справа в тому, що на початку чи не кожної композиції ми чуємо кроки, які переходять у звуки інструментів тільки за декілька секунд. Один прекрасний портал про українську музику порівняв другий альбом Vivienne Mort із інопланетною бандероллю, яка була направлена на Землю з невідомою метою. І справді – до реального розуміння такої музики ми, вибачте за каламбур, ще не прийшли. Але не могли її не вподобати.

Слухай також:

Dojo – «Так далеко і так близько»

У назві сьомого за рахунком альбому гурту Dojo скоріше за все йдеться про істину. А з його обкладинки стає зрозуміло, що ліричний герой даного твору за заповітами класика шукає її у вині. Загалом у цьому надзвичайно мелодійному напівджазі-напівблюзі не було б нічого незвичного, якби не його доволі закручене виконання вкупі з мізантропськими текстами, які, здається, щойно і насилу витягли з наміцно закупореної пляшки твоєї душі.

Тролінг року: «Триста8ісім» – «Перча»

Тролять ужгородські музиканти, як не дивно, своїх же краян – старих гуцулів, заробітчан із курсом «на столицю» та інших колоритних жителів Закарпатської області. «Перча» – це справжній фолко-шансон із нечуваною раніше сумішшю живих гітар, акордеонів та труб. Шкода, що лише ЕР.

Слухай також:

«БухарєстЪ» – «Чесна любовЪ»

Рокові прихильники дореволюційного правопису не відкрили Америку і в новому альбомі постібалися над тим, що довкола і під ногами. Це зрозуміло навіть із треклісту релізу – хоча б таких назв пісень, як «Бабло та Авто», «Чесна любовЪ», «На роботі». У музичному розумінні до такої сатири на актуальну дійсність «БухарєстЪ» залучили, як не дивно, відголоски класичного року.

Олдскул року: «Механічний Апельсин» – «Більше за життя, сильніше за любов»

Цей львівський гурт живе у світі, де байки були великими, а трава – зеленою, хоча від неї і сліду не залишалося через повсюдні хайвеї. Немов надшвидкісний «залізний кінь», новий альбом «Механічного Апельсину» проноситься багатьма призабутими рок-жанрами в діапазоні від кантрі та ритм-н-блюзу і аж до хард-року.

Слухай також:

«Скрябін» – «Добряк»

Здається, Кузьма повернувся до нью-вейву серйозно і надовго. Якщо у попередньому релізі «Радіо Любов» він здебільшого віддавався спогадам про справи амурні, то тепер не втрачає нагоди посварити країну-руїну та в той же час повідриватися на Буковелі. Іноді в ретро-звучанні «Добряка» відбуваються перегини: подекуди в Сердючку, а насамкінець навіть у «Машину времени». На новому диску «Скрябіна» відчуття ностальгії трохи слабшає у порівнянні з попереднім, та й пов’язане воно скоріше з відголосками колишньої величі гурту.

Sasha Boole – Vol.1

Колоритне кантрі родом із, хто б подумав, Буковини. Втім, за музичним оформленням у стилі американського фолку Олександр Буліч приберіг доволі актуальні теми – можна сказати, навіть злободенні ;)

Камбек року: «Елегантно Зіпсовані» – Hybrid

«Елегантно Зіпсовані» належать до ветеранів українського року, бо вперше вони зібралися ще у 98-му. У 2010-му гурт оголосив про реюніон, а минулого року музиканти випустили перший за весь час свого існування лонгплей. Hybrid звучить якісним «привітом» із кінця 60-х – в одній лишень гітарній техніці заночував Гендрікс, а тутешній тексти асоціюються із хорошою абсурдистською поезією. І навіть бананова обкладинка альбому – це варіація на тему картин Ендрі Воргола, а одночасно і на зображення з дебютника легендарних і продюсованих ним Velvet Underground.

Слухай також:

«ВВ» – «Чудовий світ»

Якби «ВВ» почали виправдовувати свій семирічний «безрелізний» період творчості пошуками гармонії з довколишністю, то навряд збрехали б. «Чудовий світ» вийшов саундтреком до найбільш популярних духовних практик, та ще й у хіпансько-психоделічній подачі. Прикро, що поряд із чуваками з довгим волоссям та веселковим одягом тут пробігають недоречні самураї, січові стрільці та пляжники. Але фірмового «вевешного» запалу ці фріки все-одно не загасили.

Відкриття року: «Діти Неба» – «Йди на світло»

Чого тільки нема у дебютному альбомі цих перспективних киян – і еклектичний мажор, і гранжевий мінор. І ніби не дошукаєшся в музиці «Дітей…» нічого принципово нового, але ж з яким ентузіазмом ці хлопці вміють знаходити правильні інгредієнти до такого от саунд-олів’є! Не терпиться скуштувати другу страву ;).

Слухай також:

«Вихід у місто» – «Тиша»

Не дивно, що ці кременчуцькі музиканти буквально «вийшли» з реп-гурту «Т4» (який, до речі, часто порівнювали з «Бумбоксом»). Музика «Тиші» – це ніби біти, зіграні наживо і прикрашені гітарами та синтезаторами. Певно, таку назву для першого альбому «Вихід у місто» обрали тому, що більшість пісень з нього присвячені онімілому стану кожного з нас після розставання з коханою людиною. Там, де ступали п’яти колишніх МС, абсолютно неочікувано зустрічаються «Смысловые галюцинации» із «Океаном Ельзи», і навіть, вибачте, Лері Вінн із Розенбаумом. Дуже сміливий і багатообіцяючий «Вихід…».

«Патриція» – «Лечу»

Якось відмінно від інших добротних поп-рокерів «Патрицію» не похвалиш – грати вміють, смак мають. Якби не вокал Остапа Панчишина!..Ми звикли, що так співають тенори, які в один прекрасний день проміняли оперу на «Палац Україна». В контексті неформатної подачі «Лечу» це звучить однозначно як комплімент.

Розчарування року: «Фліт» – «Вихід є!»

Те, що із панків «Фліт» перекваліфікувалися в альтернативників і за останні три роки змінили двох вокалістів – не новина. Те, що за цей час вони ще й знизили планку якості звучання – предмет суперечок між відданими лаверами та відстороненими хейтерами. Розставити крапки над «і» мав би новий альбом, але таке враження, що замість цього він поставить крапку на вірі в особливість цих івано-франківців. «Вихід є!» – це музика ніби й не погана, але без жодного несподіваного повороту; ніби й зі смислом, але оформленим в іноді аж до вузьколобості прямих текстах. Видно, що «Фліт» з усіх сил старається грати з енергетикою часів засновника Володимира Новікова, але до внутрішнього характеру пісень на кшталт «Їжачка» це все-одно не дотягує. «Вихід є!», але виходу з творчого ступору для «флітів» поки що, на жаль, не видно.

Російськомовний реліз року: Pianoбой – «Не прекращай мечтать»

Дмитро Шуров вирішив порубати правду-матку. Тому в другому альбомі Pianoбой «Не прекращай мечтать» щосили сварить наше суспільство у власновинайденому жанрі «піано-хіп-хоп». Якщо його багатогранний дебют «Простые вещи» цілком тягнув на альбом року, то «Не прекращай мечтать» - це талановита, концептуальна і просто актуальна сатира, не більше. Хоча, майже через три місяці після релізу українці вийшли на вулиці. Тому – як сказати…

Слухай також:

«Дороги Меняют Цвет» («ДМЦ») – «Маскарад»

Не менш концептуальний альбом про архетипи буратін і попелюшок за мотивами Фройда та Юнга. Звичне альтернативне звучання «ДМЦ» розбавляється скрипками та іншими акустичними інструментами, що повертає в їхню творчість напівзабутий шарм ранніх фолкових пісень.

Miles Babies – «В Ритме» (Live At LipkyZvukozapys)

«В Ритме» – це альбом про велике українське місто і життя у ньому не так щоб казково багатої, але й не дуже бідної молоді. Та не варто називати Miles Babies розніженими гедоністами, бо грають кияни що треба – мелодійно, злагоджено, блюзово. Друга частина у назві релізу доводить, що на те він і «живий».

Англомовний реліз року: Singleton – Uncovered

Другий альбом провідних інді-рокерів України, записаний з допомогою звукача Artic Monkeys, Kasabian та Stereophonics Барні Барнікота. З кожного закута Uncovered визирають U2 та Placebo, і чи не тому краще за Singleton з українських індепендерів зараз не звучить ніхто.

Слухай також:

Epolets – Epolets

Одеські новобранці в українських рядах музичної «фірми». За кордоном таку музику ставлять на конвеєр правильних лейблів, а в наших реаліях це тільки перший альбом Epolets. Від свого коріння музиканти відриватися не поспішали, та ще й хотіли охопити максимально можливу кількість вітчизняних слухачів, тому поряд із англомовними піснями є на Epolets і треки російською та українською.

Mystic Shores – Travel

Важко зрозуміти, чому ці спейс-рокери із міста Лева вирішили випустити реліз про морську подорож. Але факт залишається фактом: у Travel все працює на атмосферу невдалого круїзу – і вали барабанів та крени гітари, і навіть записка моряка на додачу до аудіофайлів із треками.

The Dontpaniks – Bad Neighbourhood

П’ять порцій гучного гаражного року. За словами лідера The Dontpaniks Микити Логінова – про темний бік життя представників «середньої ланки».

Сольник року: Арсен Мірзоян – «Незручні ліжка»

Записувати «Незручні ліжка» Мірзояну допомагали вже згадуваний саунд-продюсер Віталій Телезін та власний гурт Арсена, названий за його справжнім прізвищем – «Бабурка» (чим не Bon Jovi?). До звичних акомпаніаторів Мірзояна приєднався саксофоніст, тому легкий поп-рок заграв новими джазовими нотами. А в деяких піснях можна почути і відзвуки старих-престарих вальсів і романсів.

Слухай також:

Колос – «Дельфіни»

Свій другий сольний альбом фронтмен «Фіолету» Сергій Мартинюк знову випустив у власний день народження. «Дельфіни» вийшли твором не від світу цього, абсолютно не схожим на особистісний «28.12.87». На оригінальність релізу працює ще й його структура: одна частина пісень – акустичний рок із незначними синтетичними домішками, інша – аудіопоезія Мартинюка із високотехнологічним звучанням.

Збірка року: «Рок за зміни»

Музична ініціатива Сергія Жадана з нагоди останніх подій в Україні, що об’єднала на одному диску відомих і не дуже українських революційних музикантів. Окрім інтернету збірка розповсюджувалася на київському та харківському Євромайданах, причому – абсолютно безкоштовно.

Слухай також:

«13»

Західноукраїнські музиканти теж не пошкодували власних пісень для спільної революційної мети. До «13» увійшли композиції багатьох з тих, про кого ми говорили в цьому дайджесті, зокрема – «Механічний апельсин», «Брем Стокер», Sasha Boole. Кантрі та панк з українським оздобленням ще ніколи не були так близько одне до одного.

«Ре:еволюція ІІ»

Другий випуск збірки найкращої української альтернативи від компанії «Інша Музика». Формально – демонстрація досягнень наших неформатних музикантів за минулий рік. Неформально – оглядини талантів вищевказаного лейблу.

Альбом року: Pick-Up – «Реальність»

Якщо судити розумом, то немає якихось вагомих причин називати «Реальність» альбомом року. Це миленький-гарненький поп-рок із восьмибітними синтезаторами, якого в сучасній українській музиці вистачає. Це доволі неконкретні пісні про філософські категорії часу та страху, які при поверховому прослуховуванні можуть звучати як «про все і ні про що». Але музика Pick-Up сприймається насамперед серцем, бо в ній живе Бог. Кияни і самі здогадуються про це, адже вірять, що своєю творчістю здатні піднімати дух людей. І справді, є в дебютнику Pick-Up щось возвеличувальне і натхненне – те, що змушує здійняти голову та встати з колін. До того ж, все це столичні музиканти змогли подати у якомога найбільш стравному вигляді для будь-якого слухача. А іншого від музики і не треба.

Такими були найкращі українські релізи минулого року за версією «Молодого радіо». Сподіваємося, у 2014-му ми почуємо не менше якісної та цікавої вітчизняної музики. Залишайтеся з нами!

Пилип Пухарєв, музичний редактор Хвилі української музики «Молоде радіо»

Фото: notatky.com.ua, rock.kiev.ua, a-one.com.ua

В тему:

Найкращі музичні релізи України-2013 за версією «Молодого радіо». Частина 1


Шикарний

Шикарний матеріал! Компактний і в той же час достатньо промовистий, дає змогу згадати яскраві релізи минулого року, а також оцінити музичний доробок невідомих досі виконавців.