100% сучасної української музики онлайн! Contemporary UA music online!                                                         100% сучасної української музики онлайн! Contemporary UA music online!
 

"Антитіла". "Над полюсами" 2013 (Рецензія)

Цього разу «Антитіла» спробували віднайти рівновагу. Щоб усвідомити всю важливість такої місії треба знати, що для повного меломанського щастя двом попереднім релізам гурту дечого не вистачало. «Будувуду» розкачувався смиканим ліричним маятником від майже поп-панку до танцювальної електроніки, а його тематична стрілка лише зачіпала дійсно болючі проблеми, які всіма барвами гомосексуальної символіки та брехливих телевізійних заставок розкрилися в більш продуманому текстово, але менш різноманітному музично альбомі «Вибирай». «Плюс не вірив в мінус», але у «Над полюсами» вони злилися в суцільний музичний магніт, що притягує слухачів міцно та одразу. Та, мотивуючи до дій, майже не зачіпає за живе.

Фото: mp3-you.ru

Втретє «Антитіла» дали нам справжню саунд-батарейку. Не барабани, а міцні важелі ритму, що здатні розрухати будь-якого безнадійно хворого; не гітари – швидкісні турбіни, що перекачують потужну звукову енергію зі струн до барабанних перетинок; замість клавіш – яскраві та сліпучі блискавки, що де-не-де виринають у піснях ефектними короткими замиканнями. У 2008-му та 2011-му в музичній палітрі «Антитіл» домінували гітари, а у 2013-му їхній звук, услід за модними віяннями в музиці, став більш синтетичним (за винятком окремих аранжувальних елементів із оркестром та трубою в декількох треках). Можливо, через це на новому альбомі музиканти не змогли розгулятися як слід: всі інструментальні соло вийшли дозованими під кон’юктурне «можна і по-іншому, але треба так».

Тішить, що у «Над полюсами» Тарас Тополя нарешті виписався і може називатися досвідченим сонграйтером. Згадайте його попередні пісні – нагромадження символічних образів із неосвітленими підвалами підтекстів. Тепер же фронтмен «Антитіл» навчився вдало поєднувати різні поетичні подачі того, що хоче сказати слухачам. Починає з невеличкої механізованої замальовки про «сталеві кейси-мармурові нори» («Метро»). Продовжує вичерпним гикавково-рефренним визначенням покоління високих технологій («Generation F»). Після розповідає житейську історію про те, що у втраті самоіндентифікації (читай – любовній зраді) винен Android («Ім’я не моє»). Не обійшлося і без мінімалістичних присвят коханій («Олена»), і без ніжності в стилі колись популярної «Я відкривав тебе» («Засинай мене»). Але, знову ж таки, складається враження, що із тематикою нових пісень «Антитіла» визначалися за перевіреною формулою «альбому року»: індустріальні картинки + кохання-зітхання + посередньо зграбна сатира («Хурма») + кілька російськомовних номерів («Тебе моя невеста», «Полинезийская зима») + заключна гастрольно-дорожня («Їдем-їдем»).

«Над полюсами» – це смачний рецепт актуального поп-року. Однак, створений він за «тим, що лікар прописав» (хоча раніше «Антитіла» давали собі раду і без вірусних музичних трендів). Новий альбом гурту стане хорошою музичною запальничкою у плеєрі під час довгої холодної зими, але ж навесні вседно захочеться чогось більш душевного. Плюси «Над полюсами» справді переважують мінуси, а це означає, що магніт перетворився на терези. І поки що вектор музикування «Антитіл» не дає певності у тому, що на них поставлено забагато.

Пилип Пухарєв, Хвиля української музики «Молоде радіо»