100% сучасної української музики онлайн! Contemporary UA music online!                                                         100% сучасної української музики онлайн! Contemporary UA music online!
 

Гурзуф, японська відпустка

Кажуть, відпустка середнього японця може бути 7 чи навіть 5 днів на рік. Чув це ще в радянський час - звучало як анекдот - тоді менше місяця навряд чи хтось відпочивав. Почувши - подумав: як це шалено мало, бідолашні японці, що ж вони за ті кілька днів встигають.

 

Сьогодні закінчується моя японська відпустка, точніше – її половина: 3 з половиною дні на морі. Учергове переконуюся – і 2 дні цілком достатньо. І то не через погану погоду чи не цікавість місця – ідеться про Гурзуф, і тут зараз спека та тепле море – класичний «оксамит» середини чи навіть початку вересня.

Перша половина моєї відпустки (тобто вчора) – минула якось метушливо: пошуки квартири (обов’язково з wi fi, бо випасти з процесу підготовки форумів та інтерв’ю з партіями зараз не можу), звикання до місця. Так, тепла погода. Так, вузенькі вулички й мальовничі будиночки, приліплені до скель.

 

Але при цьому якесь таке відчуття, яке часом буває при першій зустрічі з гарною жінкою (коли це знайомство, звісно, потім продовжується, інакше це перше відчуття ніколи не пригадується). А потім, буває, щось стається, і тоді перед тобою вже – не просто гарна жінка (он ще пішла, а он – ще одна)…

… таке місце є в кожному місті. Пояснювати не буду: хто знає про що я – той знає, а хто не знає – пояснити це все одно неможливо, можна лише пригадати власне переживання.

Таке місце у Гурзуфі – дача Чехова. Музей, який взагалі-то не сильно вражає – справляючи враження не так мети, як коридору до неї. Адже всі експонати розташовані на порозі кімнат - як товари у переході до метро.

 

Їх вабить бухта, і вхідний квиток у 20 гривень – перепустка саме сюди, на цей дивовижний куточок Гурзуфа.

 

 

Як добре, що вхід сюди платний, і пильнується чеховськими охоронцями.

Ще кілька вражень з Гурзуфа:

кафе «Саламбо» - roof top café, яке чимось нагадало Катманду. Чудова кава,

 

Гурзуф внизу,

 

театр тіней від чайки.

А ось іще гурзуфська вуличка.

... Ще позавчора зранку на вокзалі у Сімферополі я вагався, куди поїхати: в Гурзуф, чи в Алушту (2 з небагатьох досі невідвіданих мною кримських міст на південному березі). Що ж - зранку - останнє купання у Гурзуфі та, сподіваюся, знайомство з Алуштою. А післязавтра - Луганськ - один з кількох обласних центрів, в яких я досі не був. Але до японців це вже, здається, стосунку не має... :-)