100% сучасної української музики онлайн! Contemporary UA music online!                                                         100% сучасної української музики онлайн! Contemporary UA music online!
 

Кава у Львові

Філіжанка запашної кави вранці – це не звичка, а радше ранковий ритуал чи не кожного, хто вважає себе мешканцем міста Лева…

Днями закінчився чергове свято кави. Проте сьогодні хочу заглянути за лаштунки історії і розповісти про кавовий Львів.

Справжній бум на цей дивний напій у Львові стався ще за часів Бабці Австрії. За свідченнями мешканців, на початку ХІХ століття у Львові буда єдина каварня, яку збудував Карл Гартман. Згодом їх кількість починає зростати - кнайпа Лєваковського, каварня на Високому замку. До речі, саме останню відвідав у 1855 році сам цiсар Франц-Йосиф. Кава набирала шаленної популярності серед мешканців міста.

"Кава була не тільки «вододілом» культур, однією із традиційних форм відпочинку львів'ян, але й ритуалом і навіть певним політичним символом. Не тільки нтелектуальними та мистецькими дебатами були відомі львівські кав'ярні (до речі, облаштовані, як правило, за віденським взірцем). Окремі кав'ярні були такими собі політичними клубами, де збиралися люди принаймні з подібними політичними поглядами,
бо інакше закінчувалося не дуже делікатним галицьким
«прошу-перепрошую». А ще кав'ярні часто різнилися за «національністю».", зазачає історик Василь Расевич.

Спокій львівських кавоманів порушила Перша світова війна, а саме вступ у неї Сполучених штатів. Саме ці події призвели до суттєвого скорочення імпорту кавових зерен до Європи. Щоб хоч якось врегулювати продаж кави у Львові була створена карткова система, за якою одній особі припадало 125 грамів кави протягом восьми тижнів... Наступний крок Відня - обмежити час торгівлі кавою у Львові.

"«Kurier Lwowski» повідомляв: «У продаж запущено різні сурогати невідомого походження. Але, незважаючи на це, люди, призвичаєні споживати вранці й на обід філіжанку кави, не можуть собі у цьому відмовити навіть у такі скрутні часи, а тому платять шалені гроші невідомо за що». За словами цього ж часопису: «Широкі маси зубожілих людей зі спрагою чекають на каву»." - Василь Расевич.

Повоєнні роки проходили у страшенному кавовому дефіциті. Тоді не існувало жодного публічного закладу, де можна було б посмакувати запашним напоєм.

З підпілля кава виходить аж у 60-х...

Сьогодні  різноманіття кави задовільнить найвибагливішого гурмана. Чи у каварні чи вдома. Проте як і колись саме філіжанка кави об'єднує кожного, хто мешкає у Львові.