100% сучасної української музики онлайн! Contemporary UA music online!                                                         100% сучасної української музики онлайн! Contemporary UA music online!
 

Гурт "Механічний апельсин": "Мода - це бути як всі, але гірше. Уявіть собі ксерокопію ..." (інтерв"ю)

Той факт, що гурт «Механічний апельсин » існує з 1992 року, а дожився до офіційної платівки тільки минулого літа, напевне, донині бентежить багатьох шанувальників їхньої музики і самих хлопців. Те ж саме можна сказати і про саму назву. І про те, де ж хлопці були і що робили до 2009. Оскільки питань назбиралося немало, пора прояснити «темні плями».

І допоможе у цьому вокаліст «М.А.» Юрій, якого мені вдалося таки вловити поміж концертами - роз’їздами. Зізнаюся чесно, якби не його щира любов до кави, то було би не так легко – завжди привітні, люб’язні і в доброму гуморі з Його вибагливістю слухачем, від нашої братії втікають як чорт від ладану: мовляв, ото маєте прес–конференції – тіштеся, а на п’яти не наступайте. І то зовсім не тому, що «зазвіжджені». Дуже навіть навпаки – скромні вони і не люблять зайвої уваги до своїх персон: головне, кажуть, – музика.

Але цього разу відвертітися не вдалося. Перемогла дружба…і кава.

Отже, починаю «допит»:
- Юра, розкажи, будь ласка, який стосунок має назва гурту до культового роману Берджеса, якщо такий взагалі є?
- Назва «Механічний апельсин» має прямий і безпосередній зв'язок з твором Берджеса ... колись ми (я маю на увазі перший склад команди) прочитали цю книжку і вирішили, що наше угрупування буде називатись саме так. Тепер вже важко напевно сказати чому ... Скажемо так: маєм те, що маєм, а кому цікаво - нехай читає книгу на нашому офіційному сайті http://rock-n-roll.net.ua і шукає зв'язок між нами і романом.

- «Механічний апельсин» існує вже 18 років. Досить немало, як-не-як. Теперішній склад довго гартувався?
- Теперішній склад я взагалі вважаю найсильнішим і найбільш згуртованим, справді дружнім. Тому можу сказати точно: гартувався він дуже легко і невимушено (посміхається –Я.Л.)

- Кого з колег по інструменту згадуєш найчастіше?
- Найчастіше згадую Олексія Максимова . Він, на жаль, помер декілька років тому . А також Сашу Осташка ... Шкода, що не можу ніяк знайти його. Та всіх згадую - нам завжди щастило на хороших людей і музикантів водночас .

- Пам’ятаєш перший виступ?
- Звичайно, так. Такі речі не забуваються. Перший наш виступ проходив у ЖЕКівському підвалі, в сусідньому будинку. Там залишилось пустуюче приміщення і двоє наших друзів проводили там невеликі сейшени «для своїх». Вже, на жаль, не пригадаю їх імен, але дай їм Бог здоров’я за їхню працю.

- Що саме запам’яталося найбільше?
- Багато запам’яталось. Особливо один дуже смішний випадок у Калуші ... Але тут я його розказувати не буду. Це, скажімо так, для внутрішнього використання (на вмовляння не піддається, мовчить як партизан –Я.Л).

- А були ще якісь курйозні випадки з тих, які «для преси»?
- Всі пов’язані з дівчатами - так що для преси нема нічого (і так завжди! –Я.Л.). Нехай преса приходить на наші концерти - це сам по собі курйоз (даю собі слово – піду –Я.Л.).

- Що змінилося з того часу – маю на увазі ваше сприйняття музики?
- Та, в принципі, нічого дуже в сприйнятті музики і не змінилось ... ми ж не граєм «в попу-рок» (єхидно посміюється, певно згадуючи якісь закиди на тему «попсовості»–Я.Л.). Це в них все змінюється в залежності від того, що цього року «Океан Ельзи» випустив. А у нас все ок!

- А в чому ти сам бачиш відмінність між поп-музикою і «попсою» і чи є, на твою думку, така різниця?
- Поп-музика - це «Бітлз», а попса – «Ласковий Май». Думаю, що відмінність помітна (чомусь зразу згадується Юрина «коронна» фраза – «дурне питання - 300 гривень», сподіваюся відбутися ще одною кавою –Я.Л.).

- В інтернеті крім офіційних можна надибати ще записи демо треків, які не ввійшли у «Бойчуцький блюз», концертні live…. Що з того дійсно «апельсинівське» в повному розумінні слова, а що – «ведмежа послуга» піратів і шанувальників?
- Це взагалі болюча тема: ми ніколи серйозно не ставилися до наших записів, хоча записувались постійно ... та й концертних записів не бракувало. Перший, так би мовити, справжній альбом «Механічного апельсину» вийшов минулого року і називається «Бойчуцький Блюз». Все решта – не рекомендую слухати: можливо навіть, що це і не ми. Я сам таке в інтернеті знаходив. Новий альбом, який вийде у вересні - жовтні теж буде 100 % наш.

- Яка позиція «Механічного апельсина» стосовно аудіо піратів? Дуже жити заважають?
- Класні хлопці ці аудіо пірати. Я б ніколи не купив всі альбоми Океанів на ліцензії (зажав би гроші), а на піратському мр3 - 25 грн. і все в ажурі (бачу, настрій у Юри гарний, головне – позитивно заразний –Я.Л.).

- І як з ними боротися, на твою персональну?
- Та не треба з ними боротися, їм допомагати треба! Від міліції там «відмазувати» і т.д.

- Тобто "пірати" роблять замалим не корисну справу, допомагаючи в поширенні музики в народ за доступними цінами?
- Так точно. Я вважаю, що людина, яка дійсно хоче послухати якісний продукт, таки піде купить ліцензійний CD, а для ознайомлення - піратський мр3 . В кожного своє бачення якості і відповідний вибір . А піратам також сім’ї треба годувати ... ну і правоохоронні органи їсти хочуть.

- Юра, ти вже вдруге згадуєш "не злим тихим" О.Е. Складається враження, що ти їх не любиш?
- Я дуже люблю О.Е., просто ненавиджу тупих клонів «а-ля ОЕ», а це – погодься - ВЕЛИКА різниця (не погодитися не можу: що є, то є –Я.Л.)

- Як ти думаєш, шоу-бізнес як як такий в Україні є?
- Звичайно, є. В ембріональному стані ...

- А що варто зробити, щоб він нарешті народився?
- Переглянути поняття «формат» і «неформат» - в нас зараз все виглядає так, ніби всі з одної пробірки. Достатньо видати одну вдалу пісню - і все, зірка. І що б ти не робив після цього – не має значення . Прикладів - вагон ... Для того, щоб був шоу-бізнес, потрібна здорова конкуренція, а зараз її нема. І взагалі – «неформат» - це коли ви не домовились про ціну. Я щось не так сказав? (якби і хотіла заперечити, то нема що –Я.Л.).

-  А з "Механічним апельсином" про ціну домовитися легко?
- Гроші вперед !!! (аж проситься аналогія: «утром –деньги, вечером -стулья» -Я.Л.).

- Восени вийде другий студійний альбом "М.А.". Наскільки він буде відрізнятися від "Бойчуцького блюзу"?
- Це фактично зовсім інший матеріал ... абсолютно нічого спільного з «Бойчуцьким блюзом»... про новий альбом можна судити вже з перших радіосинглів, що вийшли в медіа-простір. А все решта – побачим.

- Яку характеристику майбутньому альбому дав би ти (навіть не думай відпиратися "упередженістю")?
- Попса (сам сміється над тим, що сказав –Я.Л.), «сльози і соплі Лєонардо Ді Капріо».

- А якщо серйозно?
- А якщо серйозно - то нам дуже подобається те, що вийшло: мелодійна американізована поп-музика. Ми постійно намагались дійти до такого рівня матеріалу і загального саунду. І, дякуючи компанії ФДР та студії «Фенікс», нарешті вдалося. Послухаєте - скажете. Маю надію, що щось хороше.

- Перші радіосингли -"Більше не плач" і "Ми будем разом" - мали непогані рейтинги в хіт-парадах. Як ти думаєш, з чим це пов'язано? І взагалі – якою має бути пісня, щоб сподобатися слухачам?
- Пісня має бути «сопливою». А рейтинги пов’язані це з ВЕЛИЧЕЗНИМИ коштами, вкладеними в рекламу цих пісень (і знов самому смішно стало –Я.Л.).

- А як тоді пояснити концертний успіх таких треків як "Стєрва", "Така робота" чи, наприклад, "Моя колишня" - з першого альбому? Там лірикою і не пахне, а людям подобається.
- Значить, кожен знайшов там частинку своїй правди ... Це все - пісні з життя. Тому і зрозуміло людям, про що ми співаєм, без всяких філософських «наворотів». Насправді - пісня має бути мелодійною, тоді людям буде приємна і потрібна така музика.

- До речі, про філософію і про життя. Що таке для тебе музика?
- Хм ... я завис ... як старий добитий комп (точно завис –Я.Л.).

- ????(чекаю відповіді)
- Не знаю навіть, що сказати ... ми так живем - от і все. Я, напевно, мав сказати щось дуже пафосне і мудре? Вибачте, маєм те що маєм.

- А "так" - то як? Як живе музикант? І що таке "музикант" - покликання, професія, талант?
- Хвороба. Це - найточніше визначення поняття «музикант».

- В наш час слухач хоче бути ще і глядачем - маю на увазі кліпи. Плануєте?
- Плануєм. Зараз якраз проводим зйомки нашого першого відео .

- На яку з пісень, якщо, звичайно, не таємниця?
- Нема таємниці :на пісню «Більше не плач». Ми, звичайно, і раніше думали над зйомкою відео, але все якось часу не вистачало ... тепер вже мусим довести до завершення.

- От зараз у вас, здається, планується концертний тур. В які міста думаєте навідатися?
- Наразі нічого не плануєм. Особливо на рахунок туру - зайняті пошуком концертного менеджера, який буде цим займатись, і записом акустичного кантрі-альбому, про який давно мріяли. Зараз є лише попередні домовленості (Київ, Трускавець, Львів, Тернопіль, Ужгород та Луцьк ), але, думаю, якщо нам пощастить з менеджером - цей тур буде суттєво збільшений. Чекаєм пропозицій.

- Ти згадав акустичний кантрі-альбом. Чому саме кантрі?
- Хм ... Скоріше за все тому, що нам подобається кантрі-музика. Але не та, котру крутять по мас-медіа, а автентична ... справжня, з «сільським» звуком і мінімумом музичних інструментів.

- Яку найвищу планку ставить собі «Механічний апельсин»?
- Щоб Джонні Кеш був у нас на розігріві. Але….

- Скажи чесно, коли ви того досягнете, мемуари писати будеш?
- Не буду. Це точно. Я просто патологічно лінивий.

- Спробуй побути провидцем: яким буде «Механічний апельсин» років так через 5?
- Не знаю ... Тут щось загадувати буде недоречно. Ми так в 1999 почали загадувати - після того десять років зібратись не могли. Подивимся. Хочеться вірити в краще.

- А що було у 1999-му?
- В якому розумінні «було»? Я перший раз одружився; син в мене старший народився - Владислав.

- Ти сказав, що старший син - в тебе ще є діти?
- Так. В мене ще є молодший син – Орест.

- А в музичному плані чим відзначився 99й рік?
- Та різне було : і зали повні, і концертів купа, і грошенята водились, і дівчата гарні. Ну і проблем не бракувало, особливо особистого характеру… А суто в музичному …Був тоді такий момент, що ми чітко зрозуміли - все, далі нічого не може бути, поїзд пішов і ми на нього не встигли. Тоді і почали загадувати всіляке ... А не вдалося.

- Наскільки мені відомо, у "Механічного апельсину" є фан-клуби. Спілкуєтеся з ними?
- А що, вже є фан - клуби ? Дивно ...

- Є-є, тепер будеш знати (моя черга дивуватися – преса, про фан-клуби вже знає, а «Механічний апельсин» - ще ні. Агов, люди, дайте ся чути! –Я.Л. ).
- Тепер буду.

- Буває, що шанувальники (ну а шанувальниці і поготів ) "з великої любові" створюють об'єктам оної певні незручності. Були прецеденти?
- Було декілька разів .. Але для чого тоді на сцену лізти? Для того, щоб були шанувальники і шанувальниці! І якщо хтось каже що вони не дають жити - брешуть ... або самі не мають, а хочуть. Загалом, все це дуже класно! І не буває проблем з ночівлею (хитрюще посміхається –Я.Л.).

- З 1999 го по 2009 "Механічний апельсин" був, можна сказати, в андеграунді. Але ж гурт існував?
- Гурт існував з 1992 року і весь час в андеграунді. А якщо говорити про період 1999-2009, то колективу як такого не було: були поодинокі спроби і «квартирники». Тому нам дуже дивно бачити в Мережі альбоми, датовані цим періодом.

- Які саме записи можна надибати?
- Записи можна надибати різні, навіть не наші, але під нашою назвою. Зустрічав навіть унікальні речі: наприклад, наші пісні не в нашому виконанні, але під назвою. Отак.

- Що з того всього справді ваше?
- По-різному буває ... але нормальних записів з 90-х в нас нема. Тому це в основному хлам.

- І як ви реагуєте на такі «ексклюзиви»?
- Слухаєм і отримуєм задоволення.

- Теперішній склад - зовсім новий, чи залишисвя хтось зі старих часів?
- Всі музиканти теперішнього складу вже були в М.А. у різні періоди існування гурту, а Андрій (барабани ) - взагалі беззмінний з 1996 року.

- Що спонукало знову зібратися?
- Бажання заробити багато грошей (щось мені підказує, що не тільки… але про інші мотиви Юра мовчить –Я.Л.).

- «Механічний апельсин» підтримує дружні відносини з Lions MC Україна. Як сталося, що ви потоваришували з байкерами?
- Навіть не знаю. Якось так само собою вийшло. Просто це наші друзі, які нас підтримують і допомагають нам.

- А самого на дорогу не тягне?
- Тягне постійно, але часу і вміння, на жаль, катастрофічно не вистачає . Може, з часом.

- «Механічний апельсин» - команда досвідчена, вже, так би мовити, зі статусом. Молодим колегам якось допомагаєте?
- Це питання не до мене - питайте в молодих. Хоча підтримуєм дружні стосунки з багатьма командами. Крім того, як в рок-музиці можна ділити на «молодих» і «старих»? Ми ж одною справою зайняті.

- І все ж таки, що би ти порадив тим, хто теж "хворий" музикою, але наразі тільки починає рух в напрямку сцени?
- Рухатись в іншу сторону. І остерігатись моди.

- Тобто? Мода - це що (в твоєму розумінні)?
- Мода - це бути як всі, але гірше. Уявіть собі ксерокопію ...

- І на завершення нашої розмови - чого чекати від "Механічного апельсину" найближчим часом?
- Чекайте від нас другий альбом і перший відеокліп, а також багато концертів. Успіху всім!!!

Дякую Юрі за вичерпні відповіді. Допиваємо каву. Ще кілька хвилин говоримо про все одразу і ні про що взагалі. Враження від розмови – більш ніж приємні. Ніякої «звіздності» і зарозумілості, бажання справити враження чи «задавити» авторитетними судженнями. Розумію – поки на нашій сцені ще є люди, які, попри визнання і здобутки, залишаються Людьми, - є надія, що музика не перетвориться на бездуховний товар, на приземлений засіб заробляння грошей. Погодьтеся, хочеться ж щирості, правдивості, емоцій, а не «прилизаного» пафосу і прогірклої фальші. Тому буду чекати другого альбому «Механічного апельсину», щоб наслухатися досхочу невимученої якісної музики, чого і Вам бажаю!

Яна Любінецька, для Хвилі української музики "Молоде радіо"


Дуже цікаво,

Дуже цікаво, прочитав із задоволенням. З Юрою спілкувались по милу, цікаво було про нього та й про гурт почитати. Думаю, цей "лікнеп" не одному мені корисний буде - про гурт дуже рідко пишуть. От ще би фоток сюди додати ...