100% сучасної української музики онлайн! Contemporary UA music online!                                                         100% сучасної української музики онлайн! Contemporary UA music online!
 

Мо-о-о-о-о-о-р-е-е-е-е-е-е-е-е...

Мені нещодавно випала нагода побувати в подорожі, про яку йдеться в попередньому пості блоґу. В цьому ж, розповім вам про те, яким побачила море!

Колись давно була в таборі, років 8 тому. Там теж було море. В перші дні ми не купалися, адже мали звикнути до клімату. Потім - нас заводили на 5-7 хвилин у залізну сітку й виводили по свистку. То був табір, чимось схожий на армію... Після цього я на морі ніколи не була...зізнаюся, навіть на карту нечасто дивлюся й не знаю точно, біля яких міст Чорне, біля яких - Азовське...щоб не дражнити себе. :)

І ось...зранку у вікно автобуса побачила море! Такі радісні емоції...таке рідне море. Я люблю його...хоча й була всього раз. 

Потім, вже ввечері мала змогу купатися, хоч ми й приїхали на один день!

Мо-о-о-о-о-о-р-е-е-е-е....

Я так ніколи не купалась...в тому таборі нас заводили і виводили...а це - стільки часу в морі....класно так! а хвилі!!! Вони, як намальовані, з піною!)))) А вітер...а пісок....а на хвилю, виявляється можна стрибати! А ще - на морі було неглибоко!))) А ще - море безкрає і синє. Там в затоці - синє...кажу ж, як на картині...з піною!))) А ще - море б"ється... ((( Якщо не очікувати хвилю, може вдарити. І, якщо стояти на березі, може обсипати ракушками і камінням. Із морем треба дружити й стрибати на ті хвилі. Так важко потім стає... Весь час доводилось стрибати, бо хвилі дуже швидко приходили! А ще - море грається!))) На хвилю можна лягти і вона винесе тебе на берег!  
А ще...море...може облити повністю.))) Море вище, ніж людина!))) Воно накриває з головою. Море солоне!.. Відчула його на смак, коли мене накрило хвилею. 
А запах такий - морський і свіжий.

Здається, я не просто згадала море, яке бачила майже 10 років тому, а відкрила його для себе заново.

Шкода, що дуже цікаві речі часто стають буденними...люди звикають до всього, інколи - нівечать, забруднюють...звикають до моря і не помічають, яке воно...ніби живе...

Мо-о-оре. Купалась в ньому, як мені сказади, аж пів години! А здалося, що 5 хвилин... ми мали їхати потім. А потім, дивлячись у вікно, чомусь ніби бачила море на небі з тих кольорів, які утворює блакить та хмаринки...і не знаєш, де закінчується море, де починається небо... Дивовижно!

І я безмежно щаслива й зараз, хоча від моменту, коли була на морі, пройшов уже певний час... я вдячна за поїздку, адже невідомо, коли ще випаде нагода побачити море, можливо - нескоро. Час покаже. Та, впевнена, що запам"ятаю це море...його прохолоду, хвилі, пісок, вітер, піну, колір, сіль на все життя.

© Використання матеріалу (в т.ч. часткове) без письмової згоди автора не допускається.

Фото затоки з мережі інтернет. Права авторів зберігаються.

Джерело: Хвиля української музики "Молоде радіо"

Так, дійсно -

Так, дійсно - сумно й радісно водночас! Може, це краще, ніж в дитинстві)) - не знаю,  та все одно, все роблю, як дитина...мені, наче маленькій, цікаво: "а що буде, як стрибати на хвилю?", "А що, як йти на пару см від моря, чи забризкає?", "А що, як лягти на спину - куди винесе?" от і експериментувала!

Сподіваюсь, втілення всіх геніальних ідей ще попереду! :)

а-а, ну я ще й гори не бачила і по скелях не лазила...може, колись і це буде. Жити - цікаво! ;-)

Класно щось

Класно щось відкривати для себе у дорослому віці! Мабуть, трошки сумно, що у тебе цього не було, але ж скільки відкриттів, скільки вражень. Набагато більше, ніж у тих, хто на морі буває щороку. Життя справедливе - менше дуже часто означає краще :-).