100% сучасної української музики онлайн! Contemporary UA music online!                                                         100% сучасної української музики онлайн! Contemporary UA music online!
 

«Астарта» – новий фольк-проект НеДілі – заспівають для найбагатших людей світу (+фото)

Моє знайомство з творчістю гурту «Астарта» почалося на благодійному заході «Містер КМА-2010» в Могилянці, де дівчата виступали з кількома своїми піснями. Коли вони вийшли на сцену і почали співати – у більшості глядачів був культурний шок! Сила їх вокалу і незвичність голосів в поєднанні з сучасною обробкою фольклорних текстів зробили свою справу. Потім назва «Астарта» з’явилася на багатьох афішах. Невдовзі ми зустрілися для інтерв’ю.

Оскільки гурт ще дуже молодий, інформації про них надзвичайно мало. Тому найперше мене зацікавила біографія дівчат.

Юля Маляренко, чорнява половинка дуету, народилася у місті Онуфрієвка (Кіровоградська обл.). 2000-го закінчила школу і вступила до Студії вокального співу при хорі ім. Г.Г. Верьовки у  Києві. Провчившись там 2 роки, говорить, що саме студія дала їй базу для розвитку вокалу. У 2002-у стала студенткою Київського національного університету культури і мистецтв, де спеціалізувалася на етнографії та фольклористиці.
Інша учасниця гурту, Інна Шаркова, прийшла до КНУКІМ на рік пізніше за Юлю. До цього вона закінчила Харківське училище культури, паралельно навчалася у Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна на психолога-педагога. В ун-ті культури дівчата разом співали у фольклорному ансамблі «Кралиця». «Ми з Юлею зовсім різні. Як плюс і мінус, – говорить Інна. – Я спокійніша, лояльніша. А Юля дуже прямолінійна. Вона ніколи не бреше і не лестить. Ми одразу знайшли з нею спільну мову».

Виступ на благодійному шоу "Містер КМА 2010"

Тартак vs. НеДіля
Їхній шлях в українському шоу-бізнесі почався, коли на останніх курсах дівчата співпрацювали з гуртом Тартак. Це був спільний проект, де Сашко Положинський виконував свої партії, а дівчата – партії народного вокалу. Паралельно вони працювали над власним матеріалом.
Сьогодні продюсером дівчат є Едуард Приступа, більш відомий як Діля (гурт НеДіля). Едуард присутній під час нашої розмови, але через раптову застуду він на деякий час залишився без голосу. Не дивлячись на це, він прийшов підтримати дівчат. Морально. Розмова заходить про нього.
Інна: «Бог послав нам концерт у місті Львові, де на одній сцені виступали Тартак і НеДіля. Там ми познайомилися з Едиком. На той час ми з Юлею створили матеріал, написали багато пісень, але не знали, як реалізувати ідеї у життя».
Взявши за основу пісню «Ой там на горі» (з мультфільму «Жив був пес»), дівчата дописали слова і попросили Ділю зробити аранжування. Інна: «Ми звернулися до Едика, бо він знається на етно-матеріалі. Він професіонал у цьому і як продюсер, і як музикант. Пісня йому сподобалася, тож ми показали йому весь матеріал, який мали. Так репетиція за репетицією створився доробок на цілий концерт, і ми почали виступати, їздити на фестивалі».

"Астарта" у Могилянці

Інтернет та фестивалі
Своєю популярністю дівчата завдячують Інтернету і новітнім технологіям. Юля: «У нас не було готового диску чи записів на студії. Нас піарила «циганська пошта». Демо-версії пісень з’явилися в Інтернеті, сподобалися слухачам. Завдяки цьому у нас почали запрошувати на концерти». Дівчата брали участь у фестивалях «Рожаниця» (Всеукраїнський фестиваль традиційної культури, Київ – с. Бобриця Києво-Святошинського р-ну), «Поліське коло» (міжнародний фольклорний фестиваль національних культур, м. Чернігів), «Трипільське коло» (Міжнародний еко-культурний фестиваль, м. Ржищів Київської області), «ЗахіД» (молодіжний музичний фестиваль на Львівщині у Звенигороді – всі прим. авт.).

«Астарта» – богиня священної проституції?
Спілкуючись із дівчатами не можу не запитати про їхню назву. Зазвичай, коли з’являються нові гурти, перше банальне питання в усіх журналістів: «Чому ви так називаєтеся?». Легенди про назву потім переказують, як своєрідний фольклор:) Цікавлюся, звідки і чому з’явилося ім’я «Астарта»? Інна: «Ми досить довго шукали назву для гурту в бібліотеках: і в журналах, і в книжках, і в словниках. Коли Юлечка показала назву «Астарта», ми зрозуміли, що вона дуже близька нам за духом. Вона несе в собі кохання, любов, войовничість, сексуальність. Астарта – це богиня любові і плодючості; не тільки семітська, а й грецька, ефіопська і фінікійська. Вона ототожнювалася з богинею краси Афродітою. У кожній жінці живе Астарта. Усі ми хитрі, мудрі, войовничі, сексуальні… амазонки».

Хочуть співати в батискафі...
Дівчата молоді, але помітно, що вони амбітні і цілеспрямовані. Інна: «Максимальна мета – завоювати любов публіки, не тільки української, а й за кордоном. Стати гордістю нашої нації, і показати, що Україна – сильна держава, наша музика – гарна і цікава, а культура – надзвичайна». Цікаво, чи розуміють вони, що заради кар’єри доведеться йти на поступки, жертвувати чимось? Вони стверджують, що готові працювати наполегливо. Інна: «Мені подобається вислів одного з моїх улюблених письменників, Пауло Коельйо, що коли людина чогось справді хоче, то їй допомагає Всесвіт. І лише щирі мрії здійснюються. Тому ми будемо працювати, і нам допоможе Всесвіт».
До розмови долучається Юля Апєльсіна, директор гурту «Астарта»: «Коли Астарті вдасться дати концерт десь на дні океану, у якомусь закритому батискафі, де будуть присутні лише найбагатші люди Всесвіту, і про цей концерт буде знати вся земна куля, от тоді Астарта досягне своєї мети». Плани більше ніж грандіозні


Діля та Юля Апєльсіна

«Божичі» їм не конкуренти!
Наша розмова поступово сходить на тему друзів та конкурентів на українському шоу-бізнесовому полі. Останнім часом зацікавлення фольк-музикою в Україні набирає обертів. Існує певна тенденція - більшість фольк-гуртів (незалежно від того, чи вони займаються суто автентикою, чи займаються її інтерпретацією) – це гурти із чоловічими голосами. А популярність «Астарти», як на мене, частково пов’язана з тим, що вони заповнили нішу, яка до них була порожньою. Дівчата ж вважають, що в них немає конкурентів. «От приміром «Божичі» - у них зовсім інше спрямування, – говорить Юля. – Вони співають чисту автентику. Якщо є музичний супровід, то це обов’язково народні інструменти. А наш стиль – етно-поп-рок. Сучасна інтерпретація фольклору».  Якщо не мають конкурентів, тоді з ким товаришують? Зі своїми колегами, серед яких «Дримба Да Дзиґа», «Камо грядеши», «Божичі», «Кралиця», а також «Гайдамаки», Катя Чілі, ну і звісно Тартак. Кажуть, що з Гайдамаками хотіли би зробити якийсь спільний проект, бо їхні стилі подібні. А ще... «Хотілося би спробувати поєднати українську пісню із мотивами інших народів: російськими, болгарськими, навіть африканськими». Самі ж вони слухають Bjork, Linkin Park і U-2. От такий мультикультуралізм.


«Розбита музика» української культури
Пригадую розмову з Арміне Габріелян, директором продюсерського центру Gabri, який займається фольк-музикою. (Не будемо зараз згадувати про Свірж!). Вона зазначала, що в Європі напрям world music зараз дуже популярний. Ледве не в кожному маленькому містечку є свій фестиваль. У нас ситуація зовсім інша. Інна підхоплює думку: «В Європі досить серйозно ставляться до етно-музики, і так було завжди. Я нещодавно перечитала книгу Стінга «Розбита музика» (Sting. Broken Music: A Memoir. New York: Dial Press, 2003 – прим. авт.). Він згадує, що в часи, коли він лише починав працювати, багато гуртів займалися етно-музикою, і це було стильно. Нажаль, у нашій державі цього не розуміють. Молодь вихована на іншій – сучасній – культурі. Я не проти сучасної культури, бо я сама ходжу на дискотеки, і Юля слухає поп-музику. Але треба знати і любити своє національне надбання. Етно-музика, народна пісня – це круто!» Але дівчата реально дивляться на речі. Тому і роблять сучасну обробку фольклору, розуміючи, що молодь не слухатиме автентику в чистому вигляді. Дуже часто вони дописують деякі пісні, таким чином вносячи елемент нового.

Дівчата, в якого дизайнера одягаєтесь?
Не можу не запитати Юлю та Інну про їхні сценічні костюми. Вони мене вражають! «Нас вони також вражають» – хором відповідають дівчата, на що Діля починає їм аплодувати Інна: «Раніше костюми ми придумували самі. А знайома дівчинка, професіонал у своїй справі, шила їх. Зараз костюмами займається наш директор». Як на мене, костюми дівчат – гарна можливість показати, як автентика може поєднуватися із сучасністю. Ці модні вкраплення народних елементів викликають бажання носити щось подібне!

Життя поза «Астартою»
Для тих, хто захоче познайомитися з дівчатами особисто, розкриваю таємницю їхнього буденного життя поза «Астартою». Інна – керівник колективу «Рожаниця». «Ми співаємо з дівчатами суто автентичний матеріал. Веснянки, колядки, ліричні пісні, чистий фольклор». А Юля окрім гурту працює у центрі творчості Оболонського району м. Києва, де викладає вокал.

Загалом ці дівчата роблять велику справу зі збереження і передачі українських традицій. Також вони доводять, що у добу тотальної глобалізації національні ознаки у музиці стають актуальними як ніколи.
Під кінець розмови цікавлюся майбутніми творчими планами. Зараз дівчата записують альбом і готуються до зйомок свого першого відео на пісню «Тирда». У той самий час найближчі промо-плани їх продюсера – це виступи «Астарти» у Чехії та Німеччині. Зовсім скоро планують запустити офіційний сайт гурту.
Тож слідкуйте за афішами та анонсами в Інтернеті!

П.С. Найближчий виступ гурту НеДіля – 8 березня!!

У міжнародний святково-веселий день 8-го березня гурт НЕДІЛЯ привітає жінок сольним концертом у київському клубі “Пивна Бочка”, за адресою: Московський пр-т (Червоних козаків) 17/1.

Під час концерту колектив познайомить публіку з новими піснями, котрі увійдуть до нового альбому “FARTISSIMO”. Не обійдеться без таких відомих пісень як “Тільки дощ”, “Допоможи”, “Казка для доросилих”, “Намалюй”, “I will fly”, “Формула кохання графа Каліостро” та інші...

Усім дівчатам вхід вільний!!!

Анна Коталейчук, Віталій Пустовий (фото), для "Молодого радіо"