100% сучасної української музики онлайн! Contemporary UA music online!                                                         100% сучасної української музики онлайн! Contemporary UA music online!
 

Михайло Ізюмський: Прощавай, Дід Мороз!

Розчарування та зневіру суспільства щодо політиків можна було б назвати симптомами одужання від вождізму. Але це не зовсім так, швидше це можна назвати симптомами зростання, а зростання не є одужанням (тобто дитинство та молодість не є хворобами:)).

В процесі зростання та розвитку особистість проходить декілька вікових криз, кожна з них є етапом переходу від однієї до іншої моделі сприйняття світу та самого себе. Кожна криза викликає певний дискомфорт, можна навіть сказати – страждання, але вони необхідні, бо не переживши кризу, не зіштовхнувшись з протиріччями що її викликали, людина не виросте, не перейде на новий, якісно вищий щабель розвитку.

Певним чином це можна віднести й до розвитку суспільства.
Користуючись такою аналогією, можна сказати, що українське суспільство зараз переживає вікову кризу, кризу зростання.

Від стану дитини, яка вірить у Діда Мороза, що принесе подарунки, „волшебніка в голубом вєртольотє”, який покаже безкоштовне кіно та нагодує морозивом, від очікування доброго дяді, „якому ми б могли повірити і який би нас повів уперед”, ми в результаті цієї кризи маємо перетворитись на прискіпливого та недовірливого роботодавця, що обирає собі на п’ять років найманого працівника, розуміючи при цьому, що кожен працівник має недоліки, кожен є звичайною людиною, але хтось таки має зайняти цю вакансію.

Для кожної дитини дізнатися „гірку правду” про Діда Мороза, що є уособленням обману до якого вдається суспільство включно з власними батьками, є дуже важким потрясінням, але кожна дитина неодмінно має пройти через цей стрес, інакше ніколи не виросте…

Зараз ми якраз знаходимось у стані дитини, ображеної на те що її обманювали стосовно Діда Мороза. У стані первісного племені, яке щойно дізналося про арсенал нехитрих фокусів, до яких вдавалися „вожді” щоб переконати усіх в своїх надзвичайних здібностях…

Політики не є добрими чи поганими, але коли ми чекали Діда Мороза, вони були змушені надівати бороду та червоний кожух. Тепер ми дізналися що Діда Мороза не існує і дуже образились, зневірились, розчарувались…

Але це корисне знання, і нам з ним жити, і доведеться перебудовувати своє ставлення до життя, до політиків, до самих себе…

Михайло Ізюмський, Харків, на сайті Гурт