100% сучасної української музики онлайн! Contemporary UA music online!                                                         100% сучасної української музики онлайн! Contemporary UA music online!
 

Підсумки передвиборної кампанії та проекту "Знайомимося з кандидатом" у програмі "Мої! вибори" (аудіо+текстова версія)

У ефірі програми "Мої вибори" ми підбиваємо підсумки передвиборної кампанії. Які гасла запам’яталися? Чи були кандидати щирими, і чи взагалі, в принципі, політик може і повинен бути щирим? Наскільки рекламні образи кандидатів співвідносяться з ними справжніми? Чому президентська посада для більшості кандидатів є самоціллю – і чи може бути по-іншому?  Чому, стаючи президентом чи депутатом, людина випадає з суспільства і як її повернути назад? Чому ці вибори, нічого не змінюючи, таки можуть щось змінити? Яка вартість одного голосу на цих виборах? Як збільшити коефіцієнт корисної дії агітаторів, які стоять у кандидатських наметах? «Правильний вибір», про який усі говорять – який він? Про це і не лише про це спілкуються Стас, Денис, Марина та Артем, підбиваючи підсумки подкаст-проекту «Знайомимося з кандидатом».

- Усім привіт… В ефірі програма «Мої вибори». Сьогодні ми підбиваємо підсумки нашого проекту «Знайомимося з кандидатом». Підготувавши подкасти про кожного з 18-ти кандидатів, ми вирішили зібратися тих, хто робив ці подкасти і підбити підсумки нашої роботи, обмінятися враженнями і поговорити про те, що залишилось «за кадром» - якби це було телебачення,  а в нашому випадку – поза подкастами. На початку представлю усіх учасників. Це Денис, Марина, Артем, а мене звати Стас.  

-  Почнемо з перевірки зв’язку, тому що ми цю програму записуємо по Скайпу. Тут зі мною в студії сидить Денис, по Скайпу з нами будуть спілкуватися Марина – Марино, привіт, як нас чути?
- Марина: привіт, дуже гарно вас чути.
- ..і Артем – Артем, привіт!
- Привіт, Стасе,чути вас доволі непогано.
- Ну і супер. Тоді почнемо говорити. Давайте почнемо з настрою. Який у вас настрій напередодні виборів? Фактично 2 дні залишилося. Наскільки ви ними переймаєтеся – думаєте про них, не думаєте?
- Марина: Давайте з ваших думок почнемо.
- Денис: Давайте. Я скажу, що я все-таки піду голосувати. Я зроблю цей крок і віддам свій голос за … (пауза) того кандидата …
- Стас: Я думав ти зараз скажеш прізвище …
- Марина: … який на це заслуговує
- Денис: … який на це заслуговує – абсолютно правильно.
- Марина: Ну які у вас настрої у Дениса і Стаса?
- Денис: Да нормальні настрої. Хочеться вже поскоріше зробити свій вибір і закінчити передвиборчу епопею. Хочеться побачити на рекламних щитах якісь цікавіші речі, аніж …
- Стас: Ну, щоб по швидше познімали свої бігборди.
- Марина: Для того, щоб познімали, я думаю, що треба, щоб уже запрацювала наша Верховна Рада і всі інші гілки нашої влади, виконавча влада… І щоб все-таки якісь зміни в нашій країні були. Може, вони відбудуться, коли кожен з нас здійснить свій вибір і ми поставимо хрестик навпроти якогось прізвища.
- Стас: Я вам скажу так, що це дуже оптимістично. Я теж рахую дні й години до першого туру, але не забуваймо, що у нас потім ще другий тур …
-  Марина: Давайте ми про нього поки що не будемо …
- Стас: Так, не хочеться, звичайно …
- Марина: Якщо ми вже думаємо про 2-й тур, це ми вже думаємо, що буде щось сфальсифіковано, підставлено…
- Денис: А я, чесно кажучи, думаю про 2-й тур, тому що дуже диверсифіковані зараз голоси. І якщо хтось переможе – візьме 50% голосів – не буде в мене 100%-ї гарантії, що теж не будуть здіймати галас і казати, що все сфальсифіковано і все погано.
- Артем: Ви уявляєте, якщо не буде 2-го туру, скільки роботи доведеться проробити правоохоронним органам по розкриттю цих злочинів?  
- Денис: Голос правоохоронних органів (сміється) . Давайте пригадаємо, напевно що такого відбулося, що запам’яталося з передвиборної кампанії, пригадаємо епізоди з наших подкастів…
- Артем: Я вважаю, що в наступних наших програмах можна ввести таку смішну рубрику – «Передвиборчі гасла» - «Бо він конкретний», або «Порву за Україну»…
- Марина: Сьогодні якраз їхала й бачила нове гасло – ну, може воно й старе, але я його тільки побачила – Юлій Тимошенко: «Україна переможе», і «Україна – це ти». Тобто вже акцент робиться на тому, що вже не ВОНА, а це ТИ все ж таки Україна. Такий ланцюжок логічний – ну, невідомо, логічний він чи ні, але ланцюжок, і до чогось він веде.
- Артем: Ну, напевно в них просто законились ідеї, вони вже просто не знаю, що там ще написати  – «ми», «ти», «ви», «вони»… Ці «білі», ці «червоні», ці «голубі» - отак вони викручуються.
- Стас: А мені здається, що це було з самого початку все продумано і розписано по тижнях – коли який меседж – коли «Україна», коли – «Тимошенко»…
- Марина: Ну звичайно! Це останній тиждень, і тому треба зробити акцент на тому, що «зараз мова йде про вас, виборці – ви наші!, ви ж все вирішуєте!». Сказати, що «Україна не може без вас» - ну, начебто, в лапках. До речі, щодо кандидатів, то всі вони, як і мало бути, робили акцент на тому, що головне – це вибір кожного. Я думаю, що ви зі мною погодитеся. Що головним є той, хто має право голосу і той, хто обирає – виборець, на якого вони розраховують свої реклами. Але якби ж то вони це виконували…
- Денис: Ну, це принцип маркетингу: «Клієнт завжди правий». А насправді що вже йому продають – то вже зовсім інша справа. А от мені, наприклад, сподобався – ну, не сподобався, запам’ятався – Арсеній Яценюк зі своїм «Фронтом змін». І бренд, і кольори – вони чимось нагадували і Че Ґевару, і інших лідерів сильних…
- Стас: Абсолютно!
- Денис: Сам Яценюк, мені здається, що не такий …
- Стас: … блідо виглядав на фоні своєї реклами
- Денис: Занадто блідо. А в принципі, мені здається, що кампанія хороша – просто можель під Яценюка погано підібрали піарщики. А так дуже, я б сказав, новаторська ідея. Тому що ми бачимо моделі націоналістичні, прагматичні, а тут ми бачимо сильну модель. Вона не зовсім підійшла Яценюку, але ідея цікава, і ці кольори запам’ятовувалися. І Арсеній багато казав, і про нього багато говорили… Цікаво було – не дарма гроші витратили …
- Стас: Ти знаєш, я вважаю, що абсолютно дарма… Ми от в подкастах намагалися глибше не лізти – дивитися, так би мовити, обгортки політиків – як вони себе представляються самі, так ми їх і розглядаємо. Але якщо копнути глибше того ж Яценюка з його кампанією – відомо ж, хто її робить, і відомо, що раніше робили ці люди. І от у них вся кампанія спрямована насправді на замовника: тобто не переконати виборців, що Яценюк хороший, а переконати Яценюка, що це – хороша кампанія… І мене таке враження, що вони створили йому якусь віртуальну реальність, в якій він живе...
- Марина: … в яку він вже під кінець і повірив.
- Стас: Може навіть і повірив – тоді це взагалі трагедія для людини.
- Артем: Просто кампанія зробила так, що Яценюка сам повірив, що він хороший, і що треба в цьому напрямку робити якісь кроки.
- Стас: Та тут не йдеться – хороший чи поганий. А в тмоу, що цей медіа-імідж, який йому створили, - це абсолютно не він. Люди у нас не дурні – вони інколи, можливо, не мають якоїсь інформації, але вони можуть відрізняти, коли людина щира, а коли це абсолютно якісь штучні речі …
- Марина: Ну, знаєте, політика і щирість – це зовсім різні речі. Пам’ятаєте, ще Макіавеллі в своєму «Государеві» писав, що політик – це в принципі нещира людина. Той, хто має бути чесним і відвертим, не йде в політику.
- Денис: Ну, політик повинен бути чесним і щирим для того, щоб переконувати своїх виборців. Він повинен вірити у те, що він говорить, він повинен взагалі мати ці здібності…
- Марина: Це різні речі. Він діями повинен доводити, яку політику він веде, а не говорити про це красивими фразами. От арабські шейхи досить філософські тези вставляють в свої гасла – вони кажуть, що багато тих, хто пише й читає – мислителів одиниці.
- Стас: Марина цікаво сказала, наскільки політики щирі… Ясно, що вони йдуть в політику, добиваючись власних цілей, але де у них все-таки межа щирості, а де – маркетингові, кажучи мудрими словами, ходи? От мені здається, повертаючись до теми про політиків і державних діячів, говорунів і мислителів – що багато сотень у нас політиків, але президентом все-таки має бути людина, для якої це не є самоціллю, яка все-таки чогось досягла…
- Марина: Самоціллю не має бути збагачення за рахунок державних коштів. От це не треба, щоб було самоціллю, коли ти йдеш в президенти. Коли ти йдеш в президенти, самоціллю треба щоб було збагачення країни, нації в цілому, підвищення рівня її розвитку – от це головне ціль президента. Щоб забезпечити в державі роботу кожного окремого елементу.
- Артем: Я також вважаю, що ціллю також повинно бути, щоб народ довіряв кандидату, щоб він міг повністю покластися на нього і, відповідно, міг би їхні думки чи наміри міг втілювати в своїй діяльності. А зараз ми бачимо, що кожен робить, які він захоче.
- Стас: Я от що мав на увазі. Що з точки зору цієї людини, яка йде на цю посаду… Ну, будемо говорити щиро, вона не може думати лише про суспільне благо. Тобто ідучи на президентську і на будь-яку іншу посаду людина – в першу, або в другу чергу – але в будь-якому разі думає про себе. Про те, що вона якось хоче самореалізуватися, хоче влади, грошей – це все нормально. Але от у мене спостереження, що практично для всіх наших кандидатів це є самоціллю. Це настільки впадає в око, коли, припустимо, депутати, які ще місяць тому були у фракціях, їх всюди показували по телебаченню, і тут вони не потрапляють у наступне скликання Ради. Все! У людина трагедія – вона ходить по кулуарах і думає про наступні вибори. От дивишся на політиків з інших країн… У нього минуле багатюще – він чогось досяг як бізнесмен, управлінець – людина, можна сказати, вже відбулася. Але президентська посада йому дає можливість зробити більше. І так само ідуть з президента – у них, мені здається, навіть полегшення, що вони з себе це скинули, і далі собі читають лекції, живуть, і про них ніяк не скажеш, що вони нещасливі люди…
- Денис: Ну, не весь цивілізований світ думає про гарну мету, про суспільне благо. От взяти італійську владу теперішню, президента Америки [колишнього]  Джорджа Буша-молодшого… Канцлера Німеччини, який зараз на «Газпром» працює -  тут в принципі все стає ясно, чиї інтереси Шрьодер відстоював, працюючи канцлером.
- Марина: Мова про відстоювання інтересів не йде. Кожна посада –і президентська зокрема – вона має свої певні права, обов’язки, відповідальність – тієї особи, яка її обіймає. А у нас людина, ви правильно кажете, вона не думає про те, що вона повинна виконувати. Навіть не тільки президент – будь-який державний службовець.
- Денис: Так, просто випадки, про які ми говорили – у них винятки, а у нас – норма.
- Марина: так, норма. В нас ніхто не думає, що в нього є якісь обов’язки. В нього є посада, він дійшов своєї мети, і знає, які в нього тепер можливості. 4 чи 5 років може робити все, що собі запланував, а не те, що треба виконувати відповідно до посадових обов’язків, які він має.
- Стас: І потім за будь-яку ціну, кігтями за ці можливості тримається, тому що не уявляє свого життя – як він буде без цього.
- Артем: Що дуже цікаво – коли приходять до влади, на такі вже дуже високі місця – що вони роблять? Роблять, що хочуть. Луценко собі дозволяє бити в Німеччині поліцію, у Верховній Раді можуть битися незрозуміло чого, блокувати трибуну..
- Марина: …піднімати собі заробітну плату, або збільшувати канікули, яких взагалі немає табелі, який має кожен держслужбовець  – це вони вміють…
- Артем: У Японії був такий випадок, коли прем’єр-міністр прийшов п’яний на засідання уряду, то він наступного дня собі ледь харакірі не зробив. І потім сам же сказав, що звільняється за власним бажанням, бо немає честі представляти цю країну…
- Стас: Що мене особисто турбує: як тільки людина потрапляє на цю посаду – президентську, депутатську, міністерську – вона ніби потрапляє в іншу сферу, абсолютно герметичну. Як от в Радянському Союзі партійні функціонери абсолютно не перетинались з людьми. У них були  свої спецмагазини, свої спецлікарні, закриті ресторани, де вони корпоративи робили – ну, тоді це по-іншому називалося…  І так само зараз. Якщо взяти будь-яку іншу країну, людина потрапляє у владу, але в цей же час вона може їздити громадським транспортом чи ходити в супермаркет… Пам’ятаєте, у Швеції, здається, застрелил прем’єр-міністра-жінку, бо вона прийшла в супермаркет скуповуватись – навіть без охорони. У нас – я не кажу без охорони – взагалі щоб політик колись зайшов в супермаркет? Перед виборами – так. Що вони з народом, щоб камери їх познімали…. Потрапляючи у владу, вони живуть зовсім іншим життям. Яким чином зробити, щоб це була не надбудова над суспільством, щоб в політику потрапляли й поверталися назад у суспільство, потім, можливо, їх ще обиратимуть….
- Денис: Ресоціалізація депутатів.
- Стас: Так, до речі! (сміється)
- Денис: Я пропоную просто ввести таку програму.
- Марина: А це дуже складно.
- Денис: Дуже складно насправді. І пояснювати: сьогодні ти їздив на «Бентлі», а зараз тобі треба пересісти на «простий» «Мерседес».
Перебивка: Про вибори – без прізвищ та рейтингів! Програма «Мої! вибори» на «Молодому радіо»
- Що зміниться після виборів, як ви вважаєте?
- Денис: Можливо, зараз нічого й не зміниться, але це дасть поштовх для змін у майбутньому…
- Марина: Та скільки ж можна давати майбутньому тих поштовхів! Сьогодні у нас вже 2010-й рік!
- Денис: Ні, ну я про що кажу.  Ми знаємо, що у нас є 2 найрейтинговіші кандидати. Припустимо, що один з них стає президентом. Чи щось зміниться? Звичайно ні. Але якщо по рейтингах вийде 3-й, 4-й кандидат – в них вже буде конкуренція, вже будуть їх серйозно сприймати, будуть якісь зміни у парламентській розстановці. Он Юлія Тимошенко 10 років тому – вона ж не мала і 10 % у Верховній Раді, правильно?
- Стас: Та її 10 років тому взагалі ніхто не знав.
-  Денис: Не знав. А за 10 років вона прем’єр-міністр і балотується в президенти. Якщо було б все, знаєте, дуже чітко й передбачувано, то її б, може зараз у політиці й не було. Все міняється… Я до чого кажу: усі програми, які ми робили, для чого ми робили? Для того, щоб кожен, хто їх прослухав, мав свідомий вибір. Не обирав кандидата, нічого про нього не знаючи. Щоб він подивився сайт кандидата, знав хто такий кандидат, за якого він збирається голосувати, щоб людина розуміла, що від цього вибору все-таки щось може змінитися. Що голос чогось вартий – не 10 доларів, не 20-ти, не 100, а вартий 5-ти років, майбутніх 5-ти років країни…
- Стас: … в якій ти сам і будеш жити. Повертаючись до питання Марини – я не бачу, що за перемоги когось із найрейтинговіших кандидатів щось у суспільстві кардинально зміниться. Саме для суспільства, у політиці, звичайно що, зміниться все.
- Марина: От ви помітили, що ніхто з нас не сказав, що щось кардинально зміниться. А скільки коштів витрачається, державних – наших з вами коштів – витрачається на всі ці програми, взагалі на виборчу кампанію всіх цих претендентів на президентську посаду. І все крутиться в одному  й тому ж чані. І все одно, якщо когось одного оберуть – чи Януковича чи Тимошенко – другий буде в опозиції…
- Денис: Я розумію, про що ти хочеш сказати. У нас опозиція така, що ставить палки в колеса, один одному.  Все одно: чи грип, чи фінансова криза – все одно всі будуть ставити всім палки в колеса. Здається, що такого ніколи не буде, щоб об’єдналися у період кризи, бо в країни є один інтерес – як би вижити.    

Перебивка: Про вибори – без прізвищ та рейтингів! Програма «Мої! вибори» на «Молодому радіо»

- Стас: Повертаючись до тези Марини. З бюджету, може, й не так багато витрачено, але якщо брати виборчі фонди – ми у подкастах їх аналізували офіційні, але всі ж розуміють, що це смішні кошти, насправді там у деяких кандидатів в десятки разів більше… І от, скільки грошей іде на листівки, які викидають за 2 метри… Ми з другом колись говорили: стоять намети кандидатів – так, блін, чай роздавайте – мороз зараз. Чи от крига зараз – намети ж по всьому місту – підіть допоможіть сіллю посипте..
- Марина: … лопати візьміть …
- Артем: Так просто за це ж не платять! Тут постояв півгодини, годинку, три, чотири – отримав своїх сто доларів і пішов собі.
- Денис: Це вже підхід не кандидата, а того, хто працює на нього…
- Стас: А я думаю, що це справа якраз кандидата, це від нього залежить. Бо у нас діє принцип Старухи Шепокляк: «Хорошими делами прославиться нельзя». Чомусь в усьому світі люди прагнуть влади, але вони при цьому розуміють, що найкращий маркетинговий хід – це зробити людям реально щось хороше. І вони за тебе проголосують. Хай вже це буде тиждень перед виборами – якщо не вміють працювати стратегічно.
- Денис: В нас навпаки: треба створити проблему, а потім її вирішити.
- Стас: Так, і всіх втягнути у її вирішення…

Перебивка: Про вибори – без прізвищ та рейтингів! Програма «Мої! вибори» на «Молодому радіо»

- Стас: Наприкінці нашої програми я пропоную кожному висловити свої побажання – це на ваш вибір – можуть бути побажання виборцям, або кандидатам.
- Денис: Я єдину фразу скажу..
- Стас: А чому єдину? Можеш і не єдину…
- Денис: Та цього досить буде… Всім зробити правильний вибір – моє таке побажання, і щоб цей вибір був свідомим.
- Стас: Ну, чекай. Це загальні слова – всі кажуть про цей «правильний вибір». А що саме ти в це вкладаєш?
- Денис: Кожен це вирішує для себе. Немає ж однієї якоїсь таблетки від головного болю. У кожного причини свої для вибору кандидатів. Комусь сподобався Луї Віттон, гарна зачіска, гарна жінка – проголосую. Хтось дивиться програми, хтось щось інше… От ми вибрали зі Стасом 8 пунктів, до яких, ми вважаємо, треба прислухатися. Необхідно подивитися, що це за людина – її особову справу, її програму, наскльіи вона є гарним оратором, які у неї взагалі цінності – послухати пряму мову, необхідно подивитися на статки кандидата, щоб уявити – буде він красти, не буде красти, де він працював…
- Стас: Наскільки він адекватно людей сприймає , щоб у деклараціїї…
- Денис: Так, наскільки він адекватний взагалі. Може бути класна програма, а говорити якісь такі речі…
- Стас:  … декларувати смішні суми, наприклад, що тисячу гривень за рік заробив.
- Денис: Чи пише, що заробив 18 мільйонів, але не пише як – каже: «не можу розписати, бо у вас в декларації графи такої нема». Так питання тоді: звідки ти їх взяв – вкрав чи що? Необхідно подивитися, як кандидат представляє себе в інтернеті, що він про себе думає
- Марина: Як він себе позиціонує
- Денис: Так, як позиціонує. Може й його піарщики, але я думаю, що кожен кандидат мінімум один раз заходив на свій сайт і дивився, як про нього написали його піарщики. На телебаченні і на постерах цього показати не можна – в інтернеті це можна зробити. І «Особисте» - яка в кандидата особисті якості, Що він зробив, які у нього досягнення. От і все – от вам універсальна порада з 8-ми таблеток.  Ми зробили для вас цю роботу, будь ласка, приходьте на сайт і обирайте свого кандидата.
- Стас: Так, Денис ставить три крапки, а тепер Марина.
- Марина: Хочу сказати, що ми з вами проробили певну роботу. Ми аналізували щось, але намагались не керуватись своїми уподобаннями чи навпаки, намагались більш-менш об’єктивно визначати ті чи інші позитивні та негативні сторони тієї чи іншої виборчої програми, наших кандидатів… Яка основна порада – щоб люди цікавилися інформацією про тих кандидатів, які, як вони вбачають, можуть стати президентами. Тому що гласність, прозорість – вона в нас на досить низькому рівні – навіть на сайтах тих же кандидатів… Але, все ж таки, треба поцікавитись. Не тільки на основі піар-програм та бігбордів дивитись, кого обрати, не тільки те, що кандидати самі кажуть – прослідкувати, дійсно, за їхньою діяльністю, чого досягли, яку освіту мають, хто з них що собою являє. І зробити свій вибір. Ми намагалися надати основну інформацію. Але кожен повинен не просто йти і «»За кого ти проголосуєш? Ну і я проголосую». Такий вибір – це те саме, що не вибирати зовсім.
- Стас: Артем?
- Артем: Моє побажання: необхідно розуміти, що ти робиш. Якщо тобі не соромно за твої вчинки – тоді вони були правильними. І ще я вважаю, що кожен з нас повинен зробити свідомий вибір, і свій. А не слухати будь-якого чи будь-що…
- Стас: Мені здається, що найважливіше на цих виборах, як і на будь-яких інших – це те, щоб кожен із нас мав позицію. Щоби кожен із нас визначився. А як саме? Можливо, за когось із кандидатів, можливо, проти всіх, можливо, це буде вибір не піти на вибори. Але головне, щоб це була позиція самої людини, що вона прийняла це рішення. Ну і, я думаю, тут справа не в кандидатах. Якщо на цих виборах людина не пішла голосувати, бо не може обрати президентом жодного з цих кандидатів, вона, можливо, знайде на наступних. Якщо більшість із нас буде мати ту чи ту позицію, скаже чому так або так думає і буде за це відповідати, то, я думаю, зміни на цих виборах, чи на наступних, але так чи інакше обов’язково відбудуться.

Цю програму створено за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні у рамках проекту «Мої! вибори». Думки, висловлені у ній, не обов’язково збігаються з офіційною позицією Уряду США.


icon for podpress  Standard Podcast: Hide Player | Play in Popup | Download (10)