100% сучасної української музики онлайн! Contemporary UA music online!                                                         100% сучасної української музики онлайн! Contemporary UA music online!
 

Вибори 2010: що думають музиканти? Програма "Мої! вибори" поцікавилася думкою панків та рокерів

Цього разу у програмі “Мої! вибори” ми поцікавилися думкою музикантів. Лідери трьох молодих гуртів (патрійотичний рок, альтернатива, панк) розповідають про те, як ставляться до політики, чого чекають від виборів, за кого голосуватимуть та що радять робити на цих виборах тим, хто голосуватиме вперше.

Вас вітає студія «Молодого радіо». І перший гість нашої програми – Володимир, лідер львівського гурту «Визволитель». Стиль гурту визначається як патріотичний metal.

- Правильно, Володя?
- Доброго дня! Ну, ніби правильно.
- Привіт. Тема нашої передачі – це вибори, молодь і вибори, як молодь їх бачить, і взагалі чи вони є важливими для молоді. Отже, Володя, ти взагалі слідкуєш за політикою? Чи не зовсім?
- Чесно кажучи, колись слідкував набагато більше. А зараз якось вже нема того запалу і взагалі уже не слідкую, можна сказати.
- А який був переломний момент, після чого перестав слідкувати?
- Ну, якось воно поступово сталося так. Можна сказати, не було ніякого переломного моменту. Просто само собою ось такий процес зменшення інтересу до політики загалом.
- Це серед усіх твоїх друзів? Чи як ти вважаєш – у твоєму колі ніхто особливо політикою не цікавиться? Чи є люди, які цікавляться більше, ніж ти, наприклад?
- Нє, ну якось так сталося, що взагалі все моє оточення синхронно рухається зі мною. Ну, або я рухаюся з моїм оточенням.
- Ну от у нас вибори 17 січня – ти підеш голосувати на виборчу дільницю?
- Чесно кажучи, я ще до кінця не визначився, але я думаю, що все-таки піду.
- Підеш, так? А визначився вже, за кого будеш голосувати? Чи не зовсім?
-  Оце так точно поки що не визначився. Ну, можна сказати, є такий перелік, який я в принципі називати не буду – з 4-х людей, з яких я точно виберу одного. Якщо не передумаю загалом іти (посміхається).
- Які от фактори змусять тебе не піти на дільницю?
- Ну, я розчаруюсь в чомусь, наприклад.
- За ці кілька днів, які лишились?
- Ну та.
- А от ці кандидати у тебе в списку – ці чотири – це вибір кращого? Тобто ти віриш, що хтось з них є хороший, корисний для держави? Чи просто це вибір «меншого зла»?
- Ну, ви знаєте, я не можу так однозначно відповісти, але якщо так дивитись загалом серед молоді, то моль вже так не шукає людину, яке вже точно щось змінить, яка переверне світ, яка зробить з Україною щось таке, що змінить, можна сказати, взагалі життя в Україні. Молодь давно зрозуміла, що безкоштовний сир буває тільки в мишоловці і ніякої безкоштовної медицини чи освіти не очікує на майбутнє. Тому я думаю, зараз треба вибрати людину, яка би просто працювала, а не була кумиром і не користувалася якоюсь фанатичною популярністю.
- Чи є якийсь перелік критеріїв, за яким ти будеш вибирати – з цих чотирьох наприклад? Або за якими ти вибрав цих чотирьох? Чи справа в минулому - тобто ти знаєш біографії цих людей, чим вони займались, чого вони досягли? Чи це, можливо, політична реклама, чи пропаганда? Можливо, хтось зі знайомих тобі порадив? Чи добрі справи в освіті чи в економіці? Чи образ України на міжнародній арені? Які критерії будуть?
- Ну, власне, я думаю, що біографію будь-якого кандидата в Президенти всі, напевно, добре вивчили, так як в нас, можна сказати, в новинах №1 – це політика, на жаль, а не культура, мистецтво – в чому наша біда… Ну, я не можу сказати, що зараз вибираю менше зло зі всіх, які є злими, але… Не хочу повторюватись, але  я б вибрав людину, яка просто виконувала б свою роботу. Скажемо так – представлення України на міжнародній арені, дбала про українську культуру і взагалі про Україну як державу, а не просто Україну як економічну одиницю на світовій карті.
- А от ти казав, що це має бути кандидат, який не є вселюдно обожнюваний, дуже популярний. Але, мабуть, ти розумієш, що навряд чи така людина, яка не є дуже популярна, зможе перемогти на виборах. Чи ти все-таки віриш, що кандидат, який зараз ніби трохи перебуває в тіні, не є серед скандалів, на усіх бігбордах, наприклад, чи в телебаченні – чи ти віриш, що такий кандидат зможе перемогти? Чи ти просто вкладаєш свій голос в майбутнє, можливо?
- Ну, я б не сказав, що зараз є такі потенційні переможці. Зараз всі говорять про 2 лідери, але справа в тому, що голоси – ну, якщо так математично підрахувати – розприділились так, що в 2-й тур може попасти людина з рейтингом навіть 15%... Тобто не можна сказати, що є 2 людини, які точно попадуть в 2-й тур. Я думаю, що в принципі взагалі цим рейтингам …
- …не варто довіряти?
- Не варто довіряти, так. А просто робити свій вибір як відчуваєш. Тому що багато спекуляцій, що от «непрохідний» кандидат, «прохідний» кандидат. Це взагалі не треба брати до уваги.
- А от уяви собі 17 січня – ти вже поставив хрестик чи галочку навпроти кандидата і от – твої відчуття? Чи ти віриш, що після оголошення результатів щось буде мінятися у кращий бік? Чи, можливо, навіть в гірший бік – в залежності від результат атів. Чи все залишиться як є? Яка твоя думка?
- Ну, чесно кажучи, я не вірю, що щось радикально поміняється. Ну, можу сказати, що те, що є зараз мене, можна сказати, задовільняє.
- Наостанок ще таке питання. Друзям - своїм одноліткам, можливо, молодшим від тебе, які перший раз підуть голосувати – що би ти порадив? Як робити свій вибір? Тому що є люди, яким по 18 років, які вперше підуть голосувати, можливо, взагалі не чули про жодного кандидата, не слідкують за новинами, за життям політичним, і все-таки в них є цей голос, і голос кожного є важливий. Я не кажу про конкретні прізвища кандидатів …
- Ну взагалі в суспільстві і серед молоді багато, можна так сказати, зневірилося в політиці загалом. І я б в першу чергу побажав молоді не зневірятися. Ну, тобто мати віру й надію, що все буде краще. І не все залежить від політики, а більше формуватися в якісь громадські об’єднання. І не чекати, що прийде політик, який об’єднає Україну і зробить всім добре, а…
- …брати ініціативу в свої руки?
- Так. Об’єднуватися навколо якихось спортивних подій, музики, мистецтва, культури. Коли сформується громадська думка, громадське об’єднання таке і нація загалом, то від політики тоді мало що буде залежати.
- Зрозуміло. Дякую тобі за відверту розмову.

Нагадую, це був Володя – гурт «Визволитель», патріотичні пісні співають хлопці. Дякую тобі, Володя за участь у нашій передачі.

- Дякую вам за запрошення, було дуже приємно…

Наступний наш гість – Юрко з львівського панк-гурту «Ху4».
- Привіт, Юрко!
- Привіт, Святослав!
- Юрко, ти цікавишся політикою?
- Вже менше.
- А після чого почав менше цікавитися? Помаранчева революція? (посміхається)
- Я би швидше сказав, що час після неї. З кожним якимось періодом все менше і менше.
- Розчарувався?
- Не сказав би.
- А будеш голосувати 17 січня?
- Буду. Звичайно, буду.
- А визначився, за кого?
- Так.
- А за якими критеріями обрав кандидата?
- Я не зраджую критеріям, які були і до того, і свою позицію не міняю.
- Тобто та влада, яка зараз є в державі тебе влаштовує?
- Ні, але я їй до сих пір довіряю. Думаю, що кращого наразі немає - альтернативи якоїсь. Вважаю, що ще не прийшов той час, щоб її міняти.
- А ти не вважаєш, що чим більше влада перебуває біля керма країною – одна й та сама влада – тим гірше саме для держави? Тому що вона «приїдається» і все менше починає робити чогось хорошого, і все більше працює сама на себе?
- Ну, я би сказав, що наша влада – це наша оболонка. А насправді вся сутність – це є ми самі. Тобто які ми є – така є і наша влада. Я думаю, поміняємося ми – поміняється і влада.
- А скільки часу, думаєш, потрібно, щоб була достойна влада і достойний народ?
- Ну, це залежить від того, наскільки швидко ми будем самі змінюватись. Я не можу дати точної відповіді…. Думаю, що ніхто не може…
- Коли ти проголосуєш 17 січня – віриш, що щось поміняється? Можливо, будуть якісь різкіші зміни у суспільстві, чи у владі? Чи все буде так поступово відбуватись, плавно?
- Не думаю, що щось кардинально поміняється.
- А як вважаєш, якщо переможе кандидат, який, наприклад, на Західній Україні зовсім не сприймається, чи можливий варіант повторення, можливо, в менших масштабах, Майдану або протестів? Чи народ уже більш пофігістично відноситься до ситуації навколо президента, прем’єра?
- Я думаю, що неможливі. Хіба би закінчилися усякі серіали, які зараз більше цікавлять народ – «Ранєткі» чи ще там щось… Народ більше аполітичний зараз. Це все наслідки, я би сказав, 2004-го року. Тепер кожен може говорити все, що хоче і народ ситий від того – забагато… Мене особисто більше цікавлять якісь події в світі, ніж те, що твориться в Україні.
- З точки зору музиканта панк-гурту… Панк, відомо, це певний протест – і в музиці, і в поведінці – молодих людей, яких називають панками. В чому проявляється ваш протест і чи він пов’язаний, можливо, з політикою? Чи виявляєте ви свою позицію в піснях, творчості?
-  Ми ні проти кого не протестуємо. Ми просто намагаємося переконати людей, що все буде добре, все буде класно. Головне – будьте впевнені в собі, самовдосконалюйтеся. Коли будеш відчувати, що ти щось можеш зробити для себе і сам, і коли таких людей буде багато, то, відповідно, і у нас все буде класно …  Ми просто не маємо протесту якогось політичного – це соціальна сатира на якісь буденні речі, а не на події в світі чи в державі – те, що ближче кожному.
- А своїм одноліткам, тим молодим людям, які себе називають панками чи, можливо, нео-панками – як порадиш обирати свого кандидата? Як порадиш голосувати? Бо багато,  я думаю, осіб, які досягли 18-річного віку і вже можуть іти голосувати і себе вважають близькими до панк-культури – не цікавляться, можливо, взагалі політикою. То якщо вони зараз це почують – як їм голосувати, як їм обирати? За якими критеріями, можливо? Чи ти можеш щось порадити?
-  Можу порадити керуватись тільки власним досвідом, навіть якщо він невеликий, власними переконаннями і пам’ятати, що все в цьому житті можна зробити самотужки. І не треба надіятись¸ що прийде якийсь Вітя чи Юля, і все за нас зробить. А ми тільки будем отримувати від того якісь вигоди.
- Дякую тобі Юрко.Нагадую, це був вокаліст львівського панк-гурту «Ху4».
- І вам дякую…

Наступний гість в нашій студії – Петро з гурту «Алкокс», місто Долина. Стиль гурту визначається як альтернатива. 
- Петро, ти слідкуєш за політикою чи не дуже?
- Стараюся, але дуже такої уваги не приділяю. Голосувати думаю, що піду, але ще, чесно, не знаю за кого.  Ще вагаюся наразі.
- А як ти слідкуєш за політикою: реклама політична, бігборди, чи передачі, можливо?
- Ну, переважно вона за мною бігбордами, рекламами, листівками, які на вулиці роздаються… Так що скорше вона за мною слідкує, ніж я за нею.
- А сам ти не цікавишся – якось інформацією, аналітикою …
- Нє, не вникаю … не знаю … стараюся не вникати … Мабуть, буду голосувати за тих, хто реальніші має шанси, щоб пройти.
- Чи є в тебе критерії, за якими ти будеш вибирати кандидата? От, можливо, він має слідкувати за освітою, чи за культурою, чи за економікою, чи за міжнародними стосунками нашої держави? Яким має бути кандидат в твоєму баченні? Чим він має займатися в країні?
- Моя думка – в нас треба змінити ставлення, можливо, до культури, бачення … Просто змінити самих людей, і щоб люди почали дбати про країну.
- Психологію змінити, ти маєш на увазі?
- Саму психологію, щоб ми якось закінчили врешті-решт саму, не знаю, пережиток тих років 90-х… Коли ми почнем то все бачити трошки по-інакшому – тоді зміниться наше життя.
- А коли ти проголосуєш, чи віриш ти, що щось поміняється у майбутньому? Чи змінять вибори життя українців, України і особисто твоє?
- Ну, не знаю. Буду надіятись. А якщо чесно, то дуже сумніваюся, що щось краще стане.
- А якби тобі запропонували, що все буде так, як є – ти би погодився? Чи, можливо, ти такий впевнений, що має бути краще?
- Та нє, ліпше вже буду оптимістом, буду надіятись на краще…
- Петро, а що ти порадиш своїм одноліткам, друзям, можливо, молодшим від тебе, які підуть перший раз голосувати цього року, яким 18 років виповнилось тільки недавно, і вони зовсім не орієнтуються в політиці, не знаю, хто, де, куди… Як їм зробити свій вибір, коли вони нічого не знають? А голос кожного – він важливий. Як їм діяти в тій ситуації?
- Я навіть не знаю… Хай посидять перед тим день хоч подумають…
- Подивляться рекламу чи батьків спитають?
- В принципі, на рекламу хай дуже й не дивляться, бо з таким успіхом можна і за Лупана проголосувати (сміється).
- Дякую, Петро.

Нагадую, це був Петро – учасник гурту «Алкокс» з міста Долина.

Із музикантами спілкувався Святослав Роман.

Цю програму створено за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Думки, висловлені у ній, не обов’язково збігаються з офіційною позицією Уряду США. 



icon for podpress