100% сучасної української музики онлайн! Contemporary UA music online!                                                         100% сучасної української музики онлайн! Contemporary UA music online!
 

Без правил

Продовжуючи тезу Олександра Дьякова. Багато хто - навіть з фахівців - бачить проблему лише в політиках: безвідповідальні, популісти, дилетанти, нефахівці й так далі. Закидів багато - крадуть, дурять один одного, маніпулюють фактами. Узагальнено - не дотримуються встановлених правил - "грають з правилами, а не грають за правилами", як влучно сказав Солана. І це справді так. Але той, хто критикує ЇХ, сам щодня порушує правила, створюючи проблеми й шкодячи іншим.

Я не кажу про хабарі - це справді велике зло. Але й є безліч менших, про які більшість навіть не задумується. Перебігання дороги не на переході або на червоне світло - мало того, що це ризик для водіїв - це ще й приклад для наслідування дітям.

Викидання сміття собі під ноги. Якщо на вулиці урни вже для себе багато хто відкрив, але хтось бачив хоч раз водія, який свій бичок акуратно кладе у салоні, а не випускає з вікна? Я - жодного разу.

"Зайцювання" у транспорті - здається, останнім часом цього стало менше.

І так далі.

Отже, найперше й найголовніше - виконувати правила: від правил дорожного руху до Конституції.

Так, тут ми стикаємося з проблемою: а що робити, коли правила навмисно незручні? І часто свідомо зроблені не для того, щоб регулювати певну сферу, а для того, щоб притягати за їхнє порушення.

Наочний приклад - обмеження швидкості. Так, ті хто на трасі Київ-Житомир їде зі швидкістю 170 чи 200 - наражають на небезпеку інших. Але скільки треба мати терпіння й правової свідомості (чи страху перед штрафами) щоб скидати швидкість до 70-ти чи 50-ти кожні кількадесят кілометрів?

Отже, такі правила треба змінювати - щоб зробити їх логічними й зрозумілими всім. А для тих, хто схоче їх порушувати після того - запровадити максимально жорсткі (і головне - реально діяючі!) санкції.

Повертаючись до питання "за кого". У ситуації кампанії 2010 року, як я вже не раз казав, відмінності лівий-правий чи соціаліст-ліберал втрачають значення. Хай би які погляди ці людина не мала - головне, щоб вона показувала зараз (і, що важливіше, у минулому) повагу до закону. "Закон - один для всіх!" - пам'таєте? Як на мене - гасло досі актуальне. Бо починають з цього - усі. А як цей закон хоч трохи йому чи їй невигідний - все, закон треба міняти.

Наші кандидати - усі новонароджені (а дехто ще й не народився як кандидат). Фактично єдине, з чого ми могли побачити їхню повагу до закону - це передвиборча агітація. Яка за законом до реєстрації для кожного з них не передбачена. Тобто - заборонена.

В іншій країні так і було б - кандидати чекали моменту реєстрації, і вже потім завішували наші міста й дороги своїми бігмордами. А якби чиясь з’явилася раніше - його б відразу затюкали і конкуренти, і журналісти і громадська думка вцілому. Що у нас? По всій країні за кілька місяців до початку реєстрації висять бігборди - з прізвищами, фотографіями, кольорами та слоганами майбутніх кандидатів. Кожен з них замість виконувати закон, який йому це забороняє, придумує, як цей закон обійти: давати слоган на фоні впізнаваного кольору без прізвища; робити агітацію у формі обкладинки журналу - це, мовляв, журналу реклама, не моя; рекламувати Конституцію Гриценка чи Ющенка, економічний блок Тигипка і так далі. Заступниця голови секретаріату Президента з виглядом шкілької вчительки свариться пальцем: а-я-яй, як так можна рекламуватися, незаконно. У цей же день у центральному парку Житомира стоїть помаранчевий намет із написом "Підтримай Конституцію Президента Ющенка".

Ті, хто називає себе альтернативою чинній системі - Яценюк, Гриценко, Тигипко - також, на жаль, повагою до закону не відзначилися.

А це значить, що прийшовши до влади з тими самими гаслами, кожен з них знову думатиме не про те, як "незручний" закон мовчки виконувати, а про те, як його змінити. Або й навіть не змінити - а переконувати усіх в тому, що в законі насправді написано не те, що там написано.

 

Станіслав Шумлянський - журналіст, кандидат політичних наук. Директор та керівник проектів "Мої! вибори" та "Канал громадського подкастинґу на "Молодому радіо".

Веде блоґ на "Молодому радіо" та Livejournal.

 

 

 

 

 

 

Проект «Мої! вибори» реалізовується за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди, які висловлюють автори, не відображають ні позиції уряду Сполучених Штатів, ні "Молодого радіо", і є лише особистими поглядами самих авторів.