100% сучасної української музики онлайн! Contemporary UA music online!                                                         100% сучасної української музики онлайн! Contemporary UA music online!
 

Два роки тому вийшло в ефір громадське “Молоде радіо” (прес-реліз)

Хвиля української музики “Молоде радіо” святкує 2-річчя з дня виходу в ефір. За час свого існування радіостанція встигла перетворитися з традиційного на інтернет-радіо, запустити кілька десятків оригінальних проектів, довести самодостатність українського музичного формату та реалізувати ідею громадського радіомовлення.  

“Молоде радіо” – перша радіостанція у Києві, яка виникла з громадської ініціативи. Її створили студенти та випускники Києво-Могилянської Академії, де розташоване й саме радіо. Протягом року радіо виходило в ефір на нижній ФМ-частоті як спільний проект Могилянки та радіо “Люкс”.
“Молоде радіо” стало першим радіо столиці, яке запропонувало слухачу 100% української музики у цілодобовому ефірі. Таким чином, уперше було продемонстровано, що сучасна українська музика є повноцінним та самодостатнім форматом, який може бути цікавим слухачу без будь-яких інших (західних, російських) домішок.
Останній рік Хвиля української музики “Молоде радіо” мовить лише в інтернеті. Перетворення на онлайн-радіостанцію було вимушеним кроком, однак мало й свої переваги – розширило географію слухачів радіо, а також зробило його більш інтерактивним.

ХВИЛІ УКРАЇНСЬКОЇ МУЗИКИ “МОЛОДЕ РАДІО” - 2 РОКИ! Вітаємо слухачів!!!!

Два роки тому “Молоде радіо” уперше вийшло в ефір. Навряд чи ми могли тоді подумати, що ці роки будуть такими напруженими й насиченими – подіями та проблемами, досягненнями та відкриттями ...

Ми не мали й не маємо жодного стабільного фінансування. Але незважаючи на це – досі снуємо, підбиваємо підсумки зробленого, і маємо багато планів на майбутнє. Усе це – не лише завдяки ентузіазму та вірі в те, що робимо, а передусім завдяки підтримці наших слухачів та друзів.

“Молоде радіо” запрошує на «Шевченко-Фест» у Львові 19 травня

19 травня у Львові відбуватиметься ґала-концерт першого фестивалю-конкурсу молодіжного бачення творчості Тараса Шевченка "Шевченко-фест”. Вже відбулися відбіркові тури й визначено переможців у номінаціях «Пісні на слова Шевченка», «Поезія», та «Візуальне мистецтво на Шевченківську тематику».

Хвиля української музики “Молоде радіо” як інтернет-радіо фесту надаватиме оперативні новини з ґала-концерту та про хід його підготовки.

„240 днів уряду Януковича, чи на п’ять?", в гостях у Молодого був економіст Віктор Лисицький (текстова версія прямого ефіру)

Під час прямого ефіру "Політичної реформи:що відбувається?", Віктор Лисицький оцінив роботу уряду Януковича на 4 з мінусом, водночас Консорціум неурядових аналітичних центрів - негативно.

Павло Булгак:. Сьогодні в гостях програми „Політична реформа: що відбувається?”, яка виходить за підтримки Фонду громадянських свобод, поважний гість, це експерт року в галузі економіки за версією Всеукраїнської експертної мережі, також колишній урядовий секретар Кабінету міністрів Віктор Лисицький. Також допомагати спілкуватися з гостем мені буде, директор Молодого радіо (www.molode.com.ua) – Станіслав Шумлянський

Нещодавно в Києві, в Українському Домі проходили громадські слухання щодо 240 днів роботи уряду. Експерти з неурядових громадських організацій обговорювали політику уряду в економіці, соціальній сфері, зовнішній політиці. І Громадське, Молоде радіо долучається до цієї дискусії, сьогодні ми запросили, одного із учасників громадських слухань пана Лисицького. І ми сьогодні будемо говорити про уряд Януковича.

Отже, перше запитання до вас, пане Лисицький, як ви оцінюєте діяльність уряду за 240 днів, чи це такий самий уряд, який був у нас завжди в Україні, чи цей уряд чимось відрізняється від попередніх? Тому, що, як правильно казали на громадських слуханнях, уряди змінюються, а проблеми залишаються.

Віктор Лисицький: Я хотів би сказати, що, взагалі, період 240 днів, для оцінки уряду у трансформаційній економіці - це надзвичайно короткий період для того, щоб, ну скажемо так, дати повну і об’єктивну оцінку уряду. Але за ці 240 днів можна було б сказати про наступне. По-перше уряд проголосив, ще давно проголосив, ще коли Віктор Янукович вперше був прем’єр-міністром, необхідність переходу до інвестиційно-інноваційної моделі зростання. Тобто уряд виходить з того, що в Україні впершу чергу для забезпечення економічного зростання треба, щоб в Україну йшли інвестиції, і не тільки інвестиції закордонні, а щоб наші підприємці, громадяни, інвестували гроші у розвиток економіки. І надзвичайно важлива складова інноваційна, тобто що для забезпечення зростання все більшу роль мають відігравати нові технології.

П.Б.: Ну, а як уряд працює в цьому напрямку, здається була прийнята спеціальна програма для інвестиційного розвитку, хоча її не видно, планувалося створення зони пріоритетного розвитку, зон із підвищеною концентрацією наукового потенціалу, як в цьому плані все просувається?

В.Л.: Справедливе зауваження, справа в тому, що ще за часів Ющенка, Кінаха і Януковича, оцих трьох прем’єрів було зроблено досить багато для створення спеціальних регуляторних режимів. Впершу чергу, для встановлення спеціальних регуляторних режимів для розвитку депресивних територій, і для розвитку тих якостей потенціалу України, які я класифікую, як наші національні переваги.

П.Б.: Потім Тимошенко їх відмінила...

В.Л.: Так, потім Тимошенко їх відмінила, і фактично без будь-яких обговорень, без належного з’ясування, які соціально-економічні зони працюють ефективно, які неефективно. І до цього часу відновлення таких спеціальних режимів не відбулося. Нинішній уряд зафіксував, що він перейде до встановлення спеціальних регуляторних режимів по пріоритетних видах економічної діяльності, які треба розвивати прискореними темпами.

П.Б.: Тобто, це не будуть ті чорні діри, про які казав Пинзеник, і лякав, шо через них можна вкрасти багато грошей у тих зонах?
В.Л.: Ви знаєте, на рахунок цих чорних дір, багато кажуть, що крали. Якщо крали, то чому нікого не посадили? Виникають великі сумніви на скільки та інформація обгрунтована. Що намагається роботи уряд? Я вважаю, що вони працюють надзвичайно повільно, вони проголосили, що буде створено податковий кодекс, і буде вирішено багато питань з розвитку багатьох пріоритетних для України видів економічної діяльності. Там прописані положення, які будуть розвивати суднобудування, морську індустрію.

Крім того мене хвилює, що для розвитку інформаційних технологій нічого не зроблено. Річ у тому, що в нашій країні цей бізнес має великі можливості для розвитку. Україна рік тому посідала 17 місце по цьому виду діяльності. Уряд говорить, що ці зміни будуть враховані у тому варіанті податкового кодексу, який Азаров збирається влітку прийняти.

П.Б.: Я перепрошую, зокрема, мені, як громадянину дуже цікаво почути ваш коментар про чутки, що Азаров хоче вводити податок на депозити для населення, на нерухомість для населення. І люди налякані цим всім. Як ви оцінюєте той податковий кодекс? Чим для людей, а не для держави чи монополій, він буде корисним?

В.Л.: Звичайно, це питання вже піднімалося, і наскільки мені відомо, податку на доходи від пасивних операцій, на доходи від депозитів, його не буде. Податок на нерухомість, він буде у якомусь не великому розмірі.

П.Б.: Ну, але ж люди платять квартплату! Квартплата – це ж теж податок на нерухомість. Тобто я розумію, наприклад, олігархи мають сплачувати. Але для простого населення, як це буде?

В.Л.: Ну, ви знаєте при ознайомленні з проектом в мене склалося враження, що цей податок, на олігархів виключно. І повертаючись до головного питання, хочу сказати, що якби не політична колотнеча, податковий кодекс уже був би включений до порядку денного. Збільшення податків для населення, як ,наприклад, збільшення податку на депозити, не буде. Проте тут існують свої особливості, по деяких групах платників податків можуть бути проблеми. Справа в тому, що наше оподаткування є несправедливим. Не тільки по відношенню до тих, чи інших платників податків, але й по відношенню до суспільства. У нас була палка дискусія з приводу “единоналожников“, і спеціалісти наводили приклад, коли особа реєструється, як суб’єкт підприємницької діяльності, він отримує відшкодування ПДВ, і так проводяться багатомільйонні операції, махінації.

Стас Шумлянський: Панове, дозвольте мені втрутитись. Все-таки повертаючись до оцінки діяльності уряду, якщо порівняти уряд Януковича з урядами Тимошенко, Ющенка, Кінаха, то що їм вдалося краще, що гірше? Хотілось би взнати, де є здобутки уряду, а де зовсім незалежні від нього процеси?

В.Л.: У нас існують позитивні процеси, які сформувались незалежно від уряду, ще 6-7 років тому. Безумовно, завдання уряду не заважати таким процесам. На мою думку, одним із чинників зростання є те, що підросла молодь, яка не знала радянського ладу, та отримала більш-менш нормальну освіту. І я можу навести багато прикладів, як молоді люди до 30 років створюють свій власний бізнес, і дуже успішно його розвивають. Особливо, в тих галузях, які не розвивалась в Радянському Союзі. Яскравим прикладом є банківська система. Можна навести приклад торгівельних мереж, рекламного бізнесу, інформаційних технологій. І якщо ми візьмемо зміну структури ВВП по створенню, то ми побачимо, що вага перспективних секторів зростає, там більша оплата, там значно більше молоді. Слід сказати, що основна частка громадян...

П.Б.: Вони ж бідні, люди...

В.Л.: Ну, як бідні, ви розумієте, якщо в минулому році купувалось 100 тис. авто легкових, а в минулому році було 400 тис., так само і з квартирами, і з житловим будівництвом. Квартири дорожчають, але їх всеодно купують. Для західних кредиторів – це сигнал. Важко простежити, як на цей фактор впливали уряди Януковича, Ющенка та інших.

С.Ш.: Ну, добре, от громадянин піде на вибори не в цьому році, а в 2009, і буде партія Кінаха, Ющенка, Тимошенко, Януковича, що йому вибрати, орієнтуючись на економічні результати?

В.Л.: Можу сказати, що, наприклад, темпи кредитування у порівнянні до відповідного періоду минулого року, складають 173%, такі темпи були тільки за роки попереднього прем’єрства Януковича – 171%. У багатьох виникне питання, ну і що. Річ в тому, що зростання кредитування економіки супроводжується зростанням доходів, які обумовлені економічною активністю, йдеться про зарплату, йдеться про доходи від малих підприємців, йдеться про доходи від власності. Зростають високими темпами, причому там мультиплікатор: 1 грн приросту кредитів, дає 1.74 грн приросту доходів. Банківська система працює значно краще, ніж 10 років тому. Банки видають кредити значно консервативніше, проте є можливість отримати кредити і 5, і 20, і 100 тис. грн . Банки підтримують схеми створення малого бізнесу, різні схеми кредитування. Все це відбивається на зростанні добробуту населення. Існує чіткий індикатор, якщо ми візьмемо всі кредити, які були видані на 1 квітня, і порівняємо їх з депозитами, то ми побачимо величезний розрив між отриманими кредитами, і наданими депозитами.

П.Б.: Тобто, банки зумисне покривають цю різницю?

В.Л.: А як покривають? Банки залучають переважно зовнішні запозичення. На 1 січня банки отримали із закордону 13, 8 млрд дол США. Це надзвичайно добре. 60% цих кредитів – це довгострокові кредити, торік було лише 40% короткострокових. Я абсолютно впевнений, що якщо порівняти ці 13, 8 млрд зі всіма активами тих банків, які залучали ці гроші, то ми побачимо, що активів банківських значно менше ніж 13, 8 млрд дол., значно менше, в рази менше. Говорячи банківською термінологією, це кредити видані без застави, а таке можливо лише, коли західні кредитори абсолютно впевнені, що ці гроші повернуться.

П.Б.: Тобто, нашим громадянам слід радіти з того, що банківський сектор дуже активно розвивається?

В.Л.: Слід радіти. По-перше підприємці отримують кредити за рахунок яких вони розвивають виробництво. І зростання виробництва означає зростання заробітньої плати найманих робітників, що автоматично означає збільшення відрахувань в пенсійний фонд.

П.Б.: Говорячи про зарплату, ну я от тримаю в руках інформацію, що провідні аналітичні центри негативно оцінюють 240 днів діяльності влади. Хотілось би у вас спитати до чого більше схиляються до негативної оцінки, чи до позитивної?

В.Л.: Така оцінка викликає дуже багато запитань. Наприклад, говорять, що заробітня плата в аграрному секторі знизилася у порівнянні з попереднім місяцем на 2 відсотки, сільське господарство – такий вид діяльності, який залежить від сезону. Я вважаю, що слід порівнювати річний дохід населення одного часу, з таким же самим періодом іншого часу.

П.Б.: Люди живуть багатше, ніж в минулому, та позаминулому році, чи ні?

В.Л.: Люди живуть безумовно краще. Така тенденція сформувалася з 2-гої частини прем’єрства Віктора Андрійовича Ющенка. У нас кожен рік доходи населення зростають відсотків на 15, а то і вище. Кияни це відчувають.

П.Б.: Ну, це в Києві, а в провінції, де люди дивляться на ріст мінімальної заробітної плати. От мене цікавить чому уряд цей поки не було вимог опозиції, отієї політичної колотнечі, чому він їх не підвищував?

Вірусна атака на сервер - програми не відбуваються, музичне мовлення - у звичайному режимі

Сьогодні відбуваються незрозумілі речі з комп"ютерами,я кі забезпечують ефір "Молодого радіо". У 2-й половині дня зник інтернет у Могилянці (де розташоване "Молоде"), а також почали "зависати" комп"ютери. Паралельно відбуваються незрозумілі речі із сервером, на якому знаходиться сайт радіо, хоча він перебуває зовсім в іншому місці.