Блог: Марія Куцовера

Нарешті українські слухачі дочекалися концерту найзнаменитіших ісландських електронників - гурту GusGus. Вже 18 років ця команда не лишає байдужими кілька поколінь і з гордістю може називатися “ветераном” електронної музики, яка з часом не втрачає своєї актуальності і насиченості.

Всі ми колись билися ручками у мамин животик, нагадуючи про свою скору появу. Очікування весни наприкінці лютого чимось нагадує таку готовність малюка вперше вийти назустріч світові.

Якщо Ви ще досі не знайомі з цим симпатичним хлопцем, просимо не соромитися: скоріше за все виявиться, що він набагато молодший за Вас. Але навряд чи Ви знайдете його серед натовпу "шукачів себе" та "мрійників про світле завтра". Цей нахаба добре знає у чому полягає його завтра і він уже там. Тож знайомтеся: це скромний-скромний успішний упертюх Ніколас Джаар.

16 червня у концерт-холі Freedom Kiev Big Band і спеціально запрошені високі гості презентуватимуть киянам запальний і нестримний вечір латино-джазової музики. 

Для Kiev Big Band - латиноамериканський джаз - один з напрямів, у якому команда відточує свою майстерність, а от запрошені ними до Києва вокаліст Френкі Васкез (Frankie Vázquez) та незрівнянний саксофоніст Мітч Форман (Mitch Frohman) - справжні зірки сальса-музики.

Kiev Big Band - яскраве сузір’я у вітчизняному джазі, яке виникло у 2011, а офіційно представлене лише цього року. Протягом довгого часу Київ не був представлений на світовій джаз-арені своїм власним біг-бендом. У листопаді минулого року англієць Пітер Девіс, вражений незліченною кількістю талантів місцевої джаз-сцени, вирішив зібрати разом найцікавіших музикантів, аби створити музичну візитівку української столиці. Так і з’явились Kiev Big Band.

Один лише вигляд Даги Грегорович та Дани Винницької цього вечора давав зрозуміти, що весна і любов - вже у столиці. І хоча в політичному плані в Україні все досить неоднозначно, у музичному ж це блискуче тріо довело вкотре: світ просто не має кордонів і це важливо!

Весна у Кавказьких горах. Що може бути краще? Весна у Кримських горах, відповість той, хто ніколи не був на Кавказі. Але часу не завжди вистачає не лише на те, щоб поїхати у Грузію чи Вірменію, а навіть на те, щоб піти на вокзал та подивитись квитки. Саме у таких патових випадках гора іде до Магомета! Не доходячи до вокзалу, на Петлюри, 10, в кав'ярні-книгарні "Бабуїн" у п'ятницю киянам вперше заграє на божественному дудуці посланець гір Argishty.

Щоразу мріючи про щось, чого не маємо, або нарікаючи на когось, хто нам чогось не додав, мало звертаємо увагу на те, що у нас є насправді хорошого. Мало хто сприймає за дар такі речі, як спроможність танцювати під улюблену музику, говорити своєю мовою або дивитись на яскраві фарби оточуючого світу з широко розплющеними від захвату очима.

Всім на долі написано щось своє, але є речі, які показують світ в усій його прекрасній єдності та цілісності. Часто це якась велика особистість, книга чи музика або реліквія. Здається: ну не може вона належати комусь одному! Хіба належить якомусь народу Бах чи Маркес? А хіба можна віддати комусь чи успадкувати Чорне море чи мудрість віршів Рабіндраната Тагора? Вона - вільна, натомість вона також усіх і кожного.