100% сучасної української музики онлайн! Contemporary UA music online!                                                         100% сучасної української музики онлайн! Contemporary UA music online!
 

Блог: Стас Шумлянський

Ющ-Ющу

"Ті, хто пропонують реформу, повинні перш за все мати моральне право на такі ініціативи і володіти унікальною довірою людей...
Чому політичну реформу пропонує влада, яку підтримують 6% українців і термін повноважень якої, згідно з Конституцією, завершується через 18 місяців?...

Книжковий приплив

Ти йдеш по берегу, і уважно вдивляєшся у ту смужку, де ще недавно було море. Краби, які біжать назад за відступаючою водою, мушлі й яскраві камінці, монетки й скельця, відшліфовані морською водою персикові кісточки, схожі на дерев’яні мініатюри… Але головне – це відчуття: ніколи не знаєш, що саме чекає тебе за кілька метрів. Може – краб, може монетка – а може мертва рибина – огидна й цікава водночас.

Українізація по-радянськи

Мій колишній викладач Василь Лісовий якось сказав, що будь-яка дискусія має ґрунтуватися на «принципі доброзичливості» - ми маємо виходити з презумпції розумності (чи раціональності) автора. Це нелегко - навіть тим небагатьом, кого в дискусіях цікавить результат, важко в запалі поставитися до чужої - такої дивної або шкідливої - думки з повагою.

Житомирські враження. Кривий Брід

Виявляється, є в моєму Житомирі місцина, яка має таку казкову назву. І найдивовижніше в цьому, що цю назву має саме те місце, де я народився і провів своє дитинство! Адже мені нарешті вдалося купити карту Житомира. «Нарешті» - бо мені вже почалося здаватися, що карти Житомира не існує в природі. От Єнакієве, Броди й навіть «молодший брат» Новоград-Волинський є, а Житомира – немає. Але ось нарешті пощастило – карту знайшов у книжковій крамниці у Могилянці – вона нещодавно відкрилася у приміщенні старої (там де колись була прохідна 1-го корпусу).

Житомирські враження. Букіністичний магазинчик

Одна з речей, за якими я сумую в Житомирі – у Києві також, але все-таки в Житомирі, бо там я ще застав їхню атмосферу – це букіністичні магазини.

Найколоритніший – магазин на Михайлівській (здається, він і називався «Букініст») – у ньому були стелажі з книжками аж до самої стелі. Предметно цікавитися конкретними книжками я тоді ще не міг, але добре пам’ятаю коричневі з золотим тисненням корінці й пожовклий папір сторінок. А коли вже, років у 14, міг би вже заходити як покупець – магазинчик ліквідували. Що там продавали після книжок вже не пам’ятаю (після кількох перепрофілювань зараз там, здається, парфумерія – чи вже ні? Треба буде звернути увагу, як проходитиму), але старовинні книжки ще кілька місяців неприкаяними стосиками лежали на підлозі вже нового магазину – не потрібні ні власникам, ні відвідувачам, які могли би спокійно собі щось звідти «позичити», і ніхто б на те не звернув уваги.

Syndicate content